Брязчати, -чу, -чиш, гл. Бряцать, звенѣть. Козак, мамцю, гуляє, брязчать в його гроші. Коли б у шинкарки, то б брязчали чарки. Сам до мене босий чеше, щоб підківки не брязчали.
Вилуплювати, -люю, -єш, сов. в. вилупити, -плю, -пиш, гл.
1) Вылущивать, вылущить; откалывать, отколоть. Наймитові хоч з коліна вилупи, а купи. Тріску на одвірку вилупила.
2) Выводить, вывести, произвести, родить — преимущественно о птицахъ, но иногда, какъ грубое выраженіе, и о людяхъ. Вилупила куріпочка усіх тільки троє (куріп'ят). От я підсипав під тую свиню, а вона й вилупила мені шість волів, так як соколів. Вилупила вона ту дитину.
3) Вызубривать, вызубрить, выучить. Було аж сльози тобі котяться, а таки не вилупиш тих латинів та греків, як отче наш.
4) Выпучивать, выпучить, вытаращить. Вилупив очі, як баран.
Високославний, -а, -е. Прославленный. Високославні герої.
Доте́пний, -а, -е. Способный. Дотепна до всякого діла. А в нас такого дотепного коваля ізроду не було.
Захидъ, оду, м.
1) Заходь, закатъ. Щобъ я до заходу сонця дитей не бачывъ.
2) Западъ. Ой куды ты полынешъ, сывый соколоньку, Чы на-в-схидъ, чы на захидъ, чы на Вкраиночку. Употр. во мн. ч.: повернутися на заходи сонця. Повернуться къ западу.
3) Хлопоты, приготовленія. Ніяк того діла в один день не скінчиш, — багато заходу. Тры дни заходу, а день празныку. дурны́й захидъ. Неудачныя старанія. шкода й заходу! Напрасныя старанія. за однымъ заходомъ. За однимъ разомъ. За однымъ заходомъ забрать вже й тее.
4) заходомъ бытыся. Усиленно биться. Серце що-годыны заходомъ бъеться: не діждусь його.
5) у заходы йты. Идти зигзагами. Кинь въ горахъ у заходы йде.
Кобенити, -ню́, -ни́ш, гл. Ругать, поносить. Кричав буцім то навіжений і кобенив народ хрещений, як водиться в шинках у нас.
Крісло, -ла, с. 1) Кресло. Голова не до ради, а купра не до крісла. На чім посажену? На золотих кріслах. 2) Шесть, идущій сбоку саней отъ головы полоза въ сторону для того, чтобы сани не опрокидывались. 3) Разрѣзъ въ штанахъ спереди или сзади. Ум. кріселко, крісельце, кріслечко. У кімнатах у нас було гарно: і кріслечко, і столичок, усе як слід. . Сядь собі на кріслечку.
Ластівеня, -ня́ти, с. = ластів'я. Ум. ластівеня́тко.
Мере́жуватий, -а, -е. У кожевниковъ, о кожѣ: покрытый мелкими пятнами, — «наче горохом побита».
Недовольність, -ности, ж. Неудовольствіе. Гака між ними недовольність пішла.
