Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

завідця

За́відця, -ці, м. Завѣдывающій, руководитель; подрядчикъ. Властитель такого ліса наймає собі за́відцю — чоловіка, який би усю роботу у лісі (рубати ліс) на себе перебрав; завідця годить собі леґінів. Шух. І. 173.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 18.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАВІДЦЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАВІДЦЯ"
Будячище, -ща, м. Ув. отъ будяк.
Грянча́стий, -а, -е = Гранчастий. Грянчаста чарка. Черк. у.
Доси́нювання, -ня, с. Досиниваніе.
Калювати, -люю, -єш, гл. (оріхи). Калить (орѣхи). Лебед. у.
Крижатий Cм. крижастий.
Обчесати Cм. обчісувати.
Підмогтися, -жуся, -жешся, гл. Поправить свои обстоятельства. Запрацюю щось, підможуся, та візьму таки Наталю. МВ. І. 151.
Повшонок, -нка, м. Маленькій мальчикъ. Черк. у.
Трускавка, -ки, ж. Раст. Pragaria collina Ehrh. Шейк.
Цямрочка, -ки, ж. Ум. отъ ця́мра.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАВІДЦЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.