Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

завідця

За́відця, -ці, м. Завѣдывающій, руководитель; подрядчикъ. Властитель такого ліса наймає собі за́відцю — чоловіка, який би усю роботу у лісі (рубати ліс) на себе перебрав; завідця годить собі леґінів. Шух. І. 173.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 18.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАВІДЦЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАВІДЦЯ"
Галунчик, -ка, м. Ум. отъ галун.
Ди́нячий, -а, -е. Дынный. Диняче бадилля. Левиц. Пов. 370. Динячі кабачки. Мнж. 170.
Діву́нка, -ки, ж. Раст. Gallium verum. Лв. 98. Cм. Бобачик.
Зімня́ти, -ся. Cм. зім'яти, -ся.
Ма́джер, -ру, м. Деревянный пестъ для толченія въ ступѣ проса. Вх. Зн. 34. Cм. мажчир.
Попихати, -ха́ю, -єш, гл. 1) Толкать, подталкивать. Став дід києм попихати. Грин. III. 340. 2) Помыкать кѣмъ. Хто для всіх був попихачем, тепер став другим попихати. Св. Л. 135. На кого ти тіх діток покидала? Та хто їх буде доглядать? Та їх будуть чужі діти попихать. Св. Л. 221.
Похлинатися, -на́юся, -єшся, сов. в. похлину́тися, -ну́ся, -не́шся, гл. Поперхнуться, захлебнуться. Загнибіда похлинувся, закашлявся. Мир. Пов. II. 52.
Прилепеткуватий, -а, -е. ? На вгороді лепеха прилепеткувата. Мил. 105.
П'ятінка, -ки, ж. Ум. отъ п'ятниця.
Терен 2, -рну, м. Тернъ (дерево и ягода), Primus insititia. Анн. 275. Терен, терен коло хати, та нікому обірвати. Н. п.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАВІДЦЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.