Дада́кати, -каю, -єш, гл. 1) Болтать. 2) Гоготать. Гуски дадакають.
Звіро́та, -ти, ж. соб. Звѣрье.
Ласій I, -сія, м. Волъ, имѣющій брюхо и конецъ хвоста бѣлые.
Мишкува́ти, -ку́ю, -єш, гл. 1) Охотиться на мышей (о лисицахъ). 2) Разыскивать, разнюхивать, стараться добыть. 3) Ѣсть выбирая (преимущественно о скотѣ, выбирающемъ среди негодной травы съѣдобную). Тепер скотина не їсть, а мишкує.
Наві́шений, -а, -е. Покрытый чѣмъ-либо повѣшеннымъ на немъ. Божничок, вишиваним рушником навішений.
Перебірчик, -ка, м. = перебірник. Як місяць перебірчик перебірає всіма зірками, після полюбить одну зірочку, так і парубок.
Припоручати, -ча́ю, -єш, сов. в. припоручи́ти, -чу́, -чиш, гл. Поручать, поручить. Припоручаю тобі твого брата.
Смрід, -ро́ду, м. = сморід. Хто має пасіку, той має мід, — хто має діти, той має смрід.
Стромити, -млю, -миш, гл. = стромляти.
Хвостати, -таю, -єш и хвощу, -щеш, гл.
1) Ударять кнутомъ по воздуху. Та не хвастай даремне; пішов би до плугів і там хвостав би коли волів. Липов у.
2) О дождѣ: лить съ шумомъ. Ой єсть у полі а чорная хмара, і із тиєї хмари дрібний дощик хвоще, ой він же мні головку сполоще.
