Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

збуйнувати

Збуйнува́ти, -ну́ю, -єш, гл. Забушевать. Де взялись буйні вітри — збуйнували, та комаря на поміст ізвалили. Чуб. V. 1169.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 127.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗБУЙНУВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗБУЙНУВАТИ"
Благополучний, -а, -е. Благополучный, здоровый. Була звечора благополучна, а вночі і занедужала. Лебед. у.
Дозі́р, -зо́ру, м. Досмотръ, присмотръ, надзоръ. Стор. МПр. 70.
Загати́вода, -ди, м. Сказочное существо, могущее удерживать, запруживать воду. Драг. 257, 259.
Неповага, -ги, ж. Непочтеніе, неуваженіе.
Пошмарувати, -ру́ю, -єш, гл. Смазать.
Правіжка, -ки, ж. Взысканіе, требованіе уплаты. Мир. ХРВ. 357. Cм. правина.
Приворотки, -ток, ж. мн. = приворот. ЗЮЗО. І. 141.
Сіпнути, -ся. Cм. сіпати, -ся.
Токарик, -ка, м. Ум. отъ токарь.
Шолудивець, -вця, м. Паршивець. Ой чиї ж то женці, да все шолудивці. Чуб. III. 229.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗБУЙНУВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.