Гуцулі́я, -лі́ї, ж. = Гуцульщина.
Колючка, -ки, ж. 1) Шипъ растенія. Колючка залізла в ногу. 2) Колючее растеніе вообще. Бува і чоловік сьому колючці (будякові) пара. Прийшов у садок, намостив на дереві колючок і сів на їх. 3) мн. Названіе растеній: Echium vulgare L, Tribulus terrestris L, Xanthium spinosum L. Будяки, колючки стремлять на просторі та глуха кропива купчиться. 4) = колька. П'ять ніч не спала: колючка колола. Я стара людина: або ногу підколю, або колючка нападе, то й опізнюся.
Ли́шенько и лишечко, -ка, с. Ум. отъ лихо.
Луб'я́нка, -ки, ж. 1) Повозка, обшитая лубомъ. 2) Осеннее жилище гуцульскихъ древосѣковъ: родъ шалаша, покрытаго лубомъ.
Лютува́ти, -ту́ю, -єш, гл. 1) Свирѣпствовать, злиться. Ревуть, лютують вороги. Лютує голод в Україні. Стеха дивиться, що з того буде, а сама так і лютує. Лютував старий за те, що ляховку взяв, та вже як Бог дав їм дітей, старий їх простив. 2) Паять.
Наору́дувати, -дую, -єш, гл. Сдѣлать, устроить, распорядиться.
Пахнота, -ти, ж. Запахъ, благовоніе. Ніхто не може одібрати од ладану пахкоти.
Хазяйчин, -на, -не. Принадлежащій хазяйкѣ. Лема своєї (корови), дак на хазяйчиній учись.
Харамижка, -ки, ж. Плутовство, плутни. Харамижкою одбув, та й пропали гроші.
Шумела, -ли, ж. = шумелинє.
