Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

хавтурник

Хавтурник, -ка, м. 1) Взяточникъ. 2) О духовенствѣ: берущій поборы натурой.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 383.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ХАВТУРНИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ХАВТУРНИК"
Божечко, -ка, м. = боженько. Вх. Уг. 228.
Гугни́во нар. = Гугняво.
Дові́дний, -а, -е. Доказательный.
Набербе́рити, -рю, -риш, гл. Намѣшать, наболтать чего.
Навсте́жень и на́встіж, нар. Настежь.
Нейминуй нар. Непремѣнно. Це нейминуй до мене. Мнж. 187.
Обтикати, -каю, -єш, сов. в. обтикати, -чу, -чеш, гл. Обтыкать, обтыкать. І барвінком обплете і руточкою обтиче. Чуб. III. 450. Обтикала всю голову квітками.
Позагрібати, -ба́ю, -єш, гл. Загресть (во множествѣ).  
Позаїдати, -да́ю, -єш, гл. 1) Заѣсть (во множествѣ). 2) Поѣсть (во множествѣ). Москалики-соколики, позаїдали ви наші волики. Ном. № 801. 3) Заѣсть, погубить (многихъ).
Сплавовий, -а, -е. О женщинѣ: больная сплавом. Іду шукати сплавової жінки. ЕЗ. V. О4.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ХАВТУРНИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.