Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

хавтурник

Хавтурник, -ка, м. 1) Взяточникъ. 2) О духовенствѣ: берущій поборы натурой.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 383.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ХАВТУРНИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ХАВТУРНИК"
Гучжа́! меж. = Гуджа. Ном. № 4358.
Негідник, -ка, м. Негодяй, мерзавецъ. Ти сам негідник, ти сам обридник, що жінки не маєш. Гол. І. 262.
Нетря, -рі, ж. = нетра.
Передплатник, -ка, м. Подписчикъ. О. 1861. X. 147.
Підгородня, -ні, ж. Подгородное село, пригородъ.
Плюнути, -ну, -неш, гл. Плюнуть.
Пошасть меж. = шасть. Він мене коли-не-коли ціпом, а я його батогом тілко шасть та пошасть. Мнж. 115.
Проклинатися, -на́юся, -єшся, сов. в. проклястися, -нуся, -не́шся, гл. 1) Проклинаться, быть проклятымъ. Шевч. 212. 2) Ругаться. Аби ми нечистого духа не згадували, нечистим духом ся не проклинали. ЕЗ. V. 100.  
Пугу-пугу! меж. 1) Крикъ филина. 2) Условный крикъ у запорожцевъ.
Трутівка, -ки, ж. = трутизна. Чи ти мене вчаровала, чи трутівки дала? Гол. І. 290.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ХАВТУРНИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.