Вививати, -ва́ю, -єш, сов. в. вивинути, -ну, -неш, гл.
1) Вынимать, вынуть что-либо, развернувъ то, во что предметъ былъ завернуть. З платка вивинув. Вивини рубочок з паперу, з біленького шовку.
2) сов. в. Вывихнуть. Хто кого мине, най ногу вивине.
Держа́вник, -ка, м. Государственный человѣкъ.
Забенкетува́тися, -ту́юся, -єшся, гл. Запироваться.
Забі́чи, -біжу́, -жи́ш, гл. = забігти.
Ля́павиця, -ці, ж. Слякоть. От знов ляпавиця вкинеться.
Наповпереджа́ти, -джа́ю, -єш, сов. в. наповпереди́ти, -джу́, -ди́ш, гл. = попереджати, попередити.
Ранній, -я, -є. Ранній. Раннії сійба хоч не вродить, то із хліба не зводить. Рання пташка пшеничну клює, а пізня очки дере. Ум. ране́нький, ране́сенький.
Свирілка, -ки, ж. Ум. отъ свиріль. Прадід Адам і дядько Хам зайграли є свирілки. Ум. свирілочка. В правій руці свирілочка, а в лівій топорець (у вівчаря).
Сусіда, -ди, м. 1) = сусід. То десь узявся близький сусіда матку стареньку із землі підіймає. 2) = підсусідок. Буде оце в чоловіка хата порожня і він пустить в її кого жить, то вже і сусіда його, хоч би та хата була геть де-небудь од його, хоч би за селом або і другому селі. Козаки ж живуть своїми хуторами, а хто не має свого ґрунта, то живе у сусідах у заможнішого. 3) ж. Сосѣдка. Сусідо мила, сусідо близенька, красна, хороша і невеличенька. Ум. сусідонько, сусідонька, сусідочка.
Ходня, -ні, ж. = хідня. І доки ще ця ходня буде? Спати пора.
