Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

дрібняки

Дрібняки́, -ків, м. мн. Мелкія деньги. Вх. Зн. 16.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 444.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДРІБНЯКИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДРІБНЯКИ"
Астрономи́чний, -а, -е. Астрономическій. К. Іов. Передм. V.
Випестити, -щу, -стиш, гл. Взлелѣять, выхолить. Випестили її, викохали хорошу й чепурну. МВ. І. 35.
Зміцніти, -ні́ю, -єш, гл. Укрѣпиться, сдѣлаться сильнымъ.
Карапузка, -ки, ж. Родъ круглой дыни.
Колімажарь, -ря, м. Продающій мазь для колесъ, деготь. Вх. Уг. 245.
Оберегати, -га́ю, -єш, сов. в. оберегти, -режу, -жеш, гл. Оберегать, оберечь, сохранять, сохранить. Писано, що ангелам накаже оберегати тебе. Єв. Л. IV. 10.
Осідлати, -ла́ю, -єш, гл. Осѣдлать. Сам я коня осідлаю, поїду край Дунаю. Чуб.
Планида, -ди, ж. = планета. Круги сонця ходить кільканадцять планид. Дещо (4-те вид.). 26.
Роскурюватися, -рююся, -єшся, сов. в. роскури́тися, -рюся, -ришся, гл. 1) Раскуриваться, раскуриться. 2) Сильно дымить.
Шпилька, -ки, ж. 1) Булавка. Шпилькою пришпилити. Ном. № 8754. 2) Шпилька головная. Виняла з голови шпильку. Рудч. Ск. І. 99. 3) У горшечниковъ: деревянная палочка, толщиною въ карандашъ, въ одинъ конецъ которой вставляется загнутый въ видѣ крючка кусокъ проволоки, служащій вмѣсто кисточки при раскрашиваніи посуды узорами. Вас. 183. 4) Шипъ, колючка, листъ хвойныхъ растеній. Як на шпильки посадив бідного панотця. Св. Л. 18. Ум. шпилечка.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДРІБНЯКИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.