Зая́кати, -каю, -єш, гл. Заговорить, закричать: «Я! я!» Братця! хто хоче горілку панську пити? — Я! я! я! так усі й заякали.
Знехтувати, -тую, -єш, гл.
1) Испортить, небрежно обращаясь.
2) Пренебречь, оставить безъ вниманія, забросить. Підійметься угору, кого знехтували люде. Знехтували мене сірому.
Клинцювати, -цюю, -єш, гл.
1) Забивать клинъ.
2) Набивать стѣну для обмазки глиной.
Лозяни́к, -ка, м. Корзинка изъ лозы.
Накіпкіюва́ти, -кію́ю, -єш, гл. Набрать много. Накіпкіював грошей на свою шию.
Небірка, -ки, ж. = небога.
Планета, -ти, ж. 1) Планета. Ці зорі в науці звуться рухомими чи ходячими, або планетами. 2) Судьба; нѣкая таинственная сила. Буває той чоловік оце то лихий та навіжений, то мнякий та добрий, — як яка планета на нього находить. 3) планета їх знає. Чорт ихъ знаетъ. Договор, чи шо в їх такий був, — планета їх знає!
Припасний, -а, -е. Запасной. Припасна копійка є у його.
Рішений, -а, -е. Сложенный складками. Рішена перемітка. Рішений фартух.
Чуменя, -няти, с. Въ заговорѣ отъ холеры такъ называется какъ бы дитя чумы: До нашого дому не приступлі ні чума, ні чуменіта.... ні відьми з відьменіти, ні упирі з упиреніти...
