А! меж. А, ахъ! А, яке лихо! Впрочемъ, чаще употребляется ой!
Великдень, -кодня, м. Свѣтлое Воскресенье. Не к Різдву йде, а к Великодню: уночі тріщить, а вдень плющить. рахманський великдень. По народн. повѣрьямъ, свѣтлый праздникъ легендарныхъ людей рахмановъ, которые празднуютъ его въ тотъ день, когда доплывутъ къ нимъ пущенныя въ страстные четвергъ или субботу скорлупы пасхальныхъ яицъ, а это бываетъ на Преполовеніе. Русалчин Великдень. Четвергъ троицкихъ праздниковъ, когда, по повѣрью, празднуютъ русалки.
Вимощати, -щаю, -єш и вимощувати, -щую, -єш, сов. в. вимостити, -щу, -стиш, гл. Выстилать, выстлать, устилать, устлать. Клоччєм вимощала. Порплиться.... курка на гнізді. Вимощує, підмощує, смиче, обсмикує. Трупом гатки й байраки вимощували.
Висипатися, -паюся, -єшся, сов. в. висипатися, -плюся, -пишся, гл.
1) Высыпаться, высыпаться. Висипався Хміль із міха та показав ляхам лиха.
2) Показываться, показаться, проростая, (объ усахъ, бородѣ). Висипався чорний ус.
Забу́дьок, -дька, м. 1) Забытый предметъ. 2) Забытый въ печи хлѣбъ. Як забудька ато ззість, то все буде забувати. 3) Раст. чернобыль. Arthemisia vulgaris L. наївся забу́дьків. Сталъ забывчивъ.
Ключик, -ка, м. Ум. отъ ключ.
1) Cм. ключ.
2) мн. Раст. Primula veris.
Ковзелиця, -ці, ж. Гололедица. От ковзелиця, — насилу до хлівчика дійшла.
Пацюк, -ка, м.
1) а) Поросенокъ. б) Кастрированный свиной самецъ.
2) Крыса. Стоїть борщ під лавою із разною приправою: із жуками, цвіркунами, з великими пацюками. Діла робити не хочеш, а пика — хоч пацюки бий (т. е. такая толстая).
3) Насѣк. Tenebrio molitor, мучной жукъ.
Поврунюватися, -нюємося, -єтеся, гл. Густо зазеленѣть, хорошо взойти. Поврунювались жита.
Постояти, -стою, -їш, гл.
1) Постоять. Чи бачила жениха мого? Ой як же я не бачила, що ще з ним і постояла.
