Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

доковувати

Доко́вувати, -вую, -єш, сов. в. докува́ти, -ку́ю, є́ш, гл. 1) Доковывать, доковать. 2) Оканчивать, окончить кукованье (о кукушкѣ).
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 414.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДОКОВУВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДОКОВУВАТИ"
Бражечка, бражка, -ки, ж. Ум. отъ брага.
Вандрівець, -вця, м. = мандрівець. Желех.
Вигоюватися, -гоююся, -єшся, сов. в. вигоїтися, -гоюся, -їшся, гл. Вылѣчиваться, вылѣчиться (отъ ранъ). Аф. 326.
Єнера́льство, -ва, с. Генеральство. Желех.
Жени́шенько, -ка, м. Ум. отъ жених.
Зачерева́тіти, -тію, -єш, гл. 1) Отростить брюхо. Доки їж, то не забагатієш, а зачереватієш. Ном. № 12045. 2) О женщинѣ: забеременѣть.
Натерть, -ти, ж. Измельчившаяся отъ тренія солома. Камен. у.
Обріжка, -ки, ж. Ременная или веревочная часть кнута. Вх. Уг. 255.
Повириватися, -ва́ємося, -єтеся, гл. Вырваться (о многихъ).
Спечний, -а, -е. Жаркій, душный (о днѣ). Вх. Пч. 65.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДОКОВУВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.