Бізьдерево, -ва, с. = бузьдерево.
Закопа́ти, -ся. Cм. закопувати, -ся.
Зрошати, -ша́ю, -єш, сов. в. зроси́ти, -шу́, -сиш, гл. Орошать, оросить. Дрібненькими слізоньками все поле зросила. Припав він до землі та й зросив її слізьми.
Зсилати, -лаю, -єш, сов. в. зіслати, -шлю, -шлеш, гл. 1) Ниспосылать, ниспослать. Моя думка — єсть то ангел од Бога зісланий. 2). Высылать, выслать, отсылать, отослать. Стали вдову стареньку зневажати, на чуже подвірря зсилати. Зослав хлопця з хати.
Кабиця, -ці, ж.
1) Очагъ въ землѣ (въ сѣняхъ или на дворѣ) для приготовленія пищи. Онучи инші полоскали, другії лежа розмовляли, а хто трудився у кабиць. Горить огонь тихенько на кабиці.
2) Круглая или четырехугольная яма, въ которой помѣщается гончарная печь.
Кадіння, -ня, с. = кадження. Жахає кадилом, а з його кадіння диму нема.
Латво нар. Легко, безъ затрудненій. Латвіше брати, ніж повертати.
Лепчи́ця, -ці, ж. Раст. a) Galium Aparine. б) Asperugo procumbeus. B)Arperugo Aparine.
Перелицьовувати, -вую, -єш, сов. в. перелицювати, -цюю, -єш, гл.
1) Перелицовывать, перелицовать, перевернуть на изнанку.
2) Пародировать. Перелицьована «Енеїда».
Починок, -нку, м. 1) Начало = почин. Віл щось почав був говорить, да судді річ його з починку перебили. 2) Нитки на веретенѣ, заполненномъ совершенно. Туілько дідова дочка одвернеться куди небудь, то бабина дочка вуізьме да й змотає починок із її веретена на своє: от у єї і буільший починок стане. 3) мн. Родъ вышивки на женской сорочкѣ. Ум. почи́ночок. Я раненько устаю, по два починочки попрядаю.
