Безмастий, -а, -е. Безцвѣтный (о лошадяхъ). Ця коняка від старости стала якась безмаста.
Дружбарт, -та, м. Родъ игры въ карты. Давай різати в мар'яша, в дружбарта, а хто і просто в візка.
Загре́ба, -би 1) Загребаніе; мѣсто, гдѣ что-либо загреблено, закопано. Знає він кошечу загребу. 2) Родъ хлѣба (коржа́), который при печеніи загребается въ горящіе угли. Притомилися од далекої дороги й посідали під лісом одпочити та тим часом і загребу спекти, щоб сили підкрепити. Замісили кісто, зробили з того кіста коржа й загребли його пектись у те огнище. Поставили нам знатну вечерю: тетерю з загребами... (Такі коржі, що печуть їх, загрібаючи у жар: од того й загребами звуться). У Милорадовича: свадебный длинный хлѣбъ. 3) Жадный человѣкъ. Забере усе бісів загреба.
Лища́ти, -щу, -щи́ш, гл. Блестѣть, лосниться. Молода кора на яблуні аж лищить.
Маґлюва́ти, -лю́ю, -єш, гл. 1) Катать (бѣлье). А шестая (дівчина) хусти сушит, сьомая маґлює. 2) Плохо рисовать, плохо писать.
Нетерплячка, -ки, ж. Нетерпѣніе. Зося з великою нетерплячкою дивилась на далекий гай. бере його́ нетерплячка. Ему невтерпежъ, онъ не можетъ утерпѣть.
Прихахулитися, -люся, -лишся, гл. = причепуритися. Ну й прихахулилась! Заким прихахулишся, то бояре й мед поп'ють.
Розчитатися, -та́юся, -єшся, гл.
1) Начать читаться. Само ся світло позажигало, сами ся книги та й розчитали.
2) Увлечься чтеніемъ. Саме тільки розчитався, а тут треба йти.
Стрійно нар. Нарядно. Дай же вам, Боже, й а в полі буйно.... в коморі плідно, в господі стрійно.
Ухання, -ня, с. Крики: ухъ!
