Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

докірний

Докі́рний, -а, -е. = докірливий.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 413.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДОКІРНИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДОКІРНИЙ"
Біловинники, -ків, м. мн. Родъ зимнихъ яблокъ. Галиц.
Глинянка, -ки, ж. = глинище. Желех. Вх. Зн. 10.
Заджеркоті́ти, -кочу́, -ти́ш, гл. = заджерґотати. Як заджеркотіли жиди, то аж у вухах лящить. Славяносерб. у.
Зупинка, -ки, ж. 1) Остановка. 2) Знакъ препинанія. Ном. № 11807.
Мужичи́ще, -ща, м. Ув. отъ мужик.
Надужи́ток, -тку, м. Злоупотребленіе. Желех.
Натраплюватися, -плююся, -єшся, сов. в. натрапитися, -плюся, -пишся, гл. Случайно приходить, прійти. У головоньках росте травиця, ніхто до тіла не натрапиться. Н. п.
Перенизити, -жу́, -зи́ш, гл. Слишкомъ понизить.
Похмурний, -а, -е. Пасмурный. Над Невою під снігами, при похмурнім сонці, ти поліг єси, мій друже, на чужій сторонці. О. 1861. III. 10.
Розлигати, -га́ю, -єш, гл. Снять налигач съ воловъ.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДОКІРНИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.