Вікувати, -ку́ю, -єш, гл. Проводить жизнь. Уже ж мені у тебе не вік вікувати, тільки одну та ніченьку переночувати. Паничі не вікуватимуть на чужині, приїдуть.
Гірниця 2, -ці, ж. Каменоломня.
Дриз, -за и -зу, м. Хворостъ. Нема́ ні дри́за, -зу. Нѣтъ ни прутика. нѣтъ ничего.
Завітува́ння, -ня, с. 1) Завѣтъ. 2) Завѣщаніе духовное.
Инкуди нар. Куда нибудь. Поїхали ми не инкуди, а у саму університетську церкву.
Мно́го нар. = багато. Да побіжи в чисте поле, чи йде ляхів много. не у мнозі. Не во множествѣ. Не гнівайся, тестю! не у мнозі зять іде.
Поз'їдати, -да́ю, -єш, гл. 1) Съѣсть (верхній слой, вершокъ у растенія) (во множествѣ). Вона в нас як кішка: сметанку з глечиків поз'їдає, вершечки поспиває. Корова вскочила у садок і поз'їдала щепи молоденькі. 2) Разъѣсть. Кайдани руки-ноги поз'їдали.
Скорбний, -а, -е. Скорбный. І думу скорбную мою твоїй душі передаю.
Слатися I, -шлюся, -лешся, гл.
1) Посылать сказать Шлеться зіронька до місяця: ти, місяцю-товаришу, не зіходь же ти поперед мене.... Шлеться Іван та до Марусі: ти, Марусю, вірна дружино, не сідай же ти поперед мене.
2) Посылать сватать.
Чілка, -ки, ж. = чулко.
