Багатіння, -ня, с. Обогащеніе.
Відмерзати, -заю, -єш, сов. в. відмерз(ну)ти, -зну, -неш, гл. 1) Отмерзать, отмерзнуть. 2) Оттаивать, оттаять.
Зви́чити, -чу, -чиш, гл. Пріучить. Це ви так цуцика до рук звичили. Звичили корову доїтися на налигачі. То він звичений так.
Здоби́ток, -тку, м. = здобуток. На здобитки, підв'язавши литки. Тепер півник сидить дома, а котик ходить за ковбасами на здобитки.
Надря́пати, -паю, -єш, гл. 1) Расцарапать, нацарапать. 2) Нацарапать, написать некрасиво.
Пірити, -рю, -риш, гл.
1) О дождѣ: сильно лить = піжити 1. А на дворі дощ такий пірить.
2) Бить, колотить.
Стрибкий, -а, -е. Любящій скакать, прыгать. Стрибкий, як живчик.
Уважання, -ня ср.
1) Обращеніе вниманія.
2) — за що. Приниманіе за кого, что..
Ухитрятися, -ряюся, -єшся, сов. в. ухитритися, -рюся, -ришся, гл. Ухищряться, ухищряться. Сказилось серце їх і стали ненавидіть і ухитрятися проти рабів Господніх.
Хряскати, -каю, -єш, гл. Трещать, трещать разламываясь; рѣзко ударять (о громѣ).
