Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

дітлахи

Дітлахи́, -хів, м. мн. = Дітваки. Мнж. 179. Св. Л. 198.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 393.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДІТЛАХИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДІТЛАХИ"
Боголюбець, -бця, м. Боголюбецъ.
Висікака, -ки, м. Дерзкій, нахалъ, выскочка. Ого! провчу я висікану! Котл. Ен. IV. 34.
Долупи́тися, -плю́ся, -пишся, гл. Дошелушиться.
Зба́ва, -ви, ж. Порча. Ум. зба́вка.
Орендарь, -ря́, м. Арендаторъ.
Підпилий, -а, -е. Выпившій, охмелѣвшій. Еней хоч трохи був підпилий. Котл. Ен. II. 9. А вже підпилий як засне, то хоч коти гармати. Шевч.
Понакочувати, -чую, -єш, гл. То-же, что и накотити, но во множествѣ.
Попередруковувати, -вую, -єш, гл. Перепечатать (во множествѣ).
Сизоокий, -а, -е. Съ сѣрыми глазами. Рають йому дві дівиці: їдна косоока, друга сизоока. Чуб. V. 35.
Шпурити Cм. шпурляти.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДІТЛАХИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.