Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

дітвора

Дітво́ра, -ри, ж. соб. Дѣти, ребятишки. К. Досв. 158. Лихо з дітворою та ще з малою. Васильк. у. Дітвора сокоче, дітвора клекоче, а мати раденька дітворі маленькій. Хата. 19.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 392.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДІТВОРА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДІТВОРА"
Арма́тний, -а, -е. 1) = Гарматній. 2) Артиллерійскій.
Відпросити, -ся. Cм. відпрошувати, -ся.
Клапаня, -ні, ж. = клепаня. Kolb. І. 41, 48.
Креснути 1, -сну, -неш, гл. Таять. Крига почина креснути.
Лиху́н, -на, м. Лѣнтяй, лежебока. Шух. І. 33.
Огнивце, -ця, с. 1) Ум. отъ огниво. 2) То-же, что и песик въ ткацкомъ станкѣ. Cм. верстат. МУЕ. III. 24.
Понамальовувати, -вую, -єш, гл. Написать красками, нарисовать (во множествѣ).  
Похилисто нар. = похило.
Привчати, -чаю, -єш, сов. в. привчити, -вчу, -вчиш, гл. Пріучать, пріучить.
Строковець, -вця, м. = строкарь. Хотин. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДІТВОРА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.