Архи́вний, -а, -е. Архивный.
Вистроювати, -строюю, -єш, сов. в. вистроїти, -строю, -їш, гл.
1) Наряжать, нарядить.
2) = будувати, збудувати. Вистроїв їм хату.
Ґедз, -дза и ґедзь, -дзя, м. Oestrus bovis. Ґедзь його́ вкуси́в, — на йо́го напа́в. Онъ раскапризничался. — А що це тобі? ґедзь укусив, чи що? Ум. Ґе́дзик. Вки́нути ґе́дзика. Сказать что либо съ умысломъ раздражить. Оце вона прийшла та вкинула ґедзика, — паня й росходилась.
Запам'Ятува́ння, -ня, с. Запоминаніе.
Зніматися, -маюся, -єшся, сов. в. знятися, знімуся, -мешся, гл. 1) Сниматься, сняться, быть снятымъ. 2) Подниматься, подняться съ мѣста, вставать, встать, двинуться, взлетать, взлетѣть вверхъ. Хоче знятись з лави, та не сила — наче прикипів. Знялися всі і пішли. Султан турецький з янчарами на Русь і Польщу знявся. Знялись з води утята. Козак — як той голуб: знявся та й полинув. Коли б ми не так думали, то й не знялись би вгору до великого задуму. знятись на но́ги. Подняться, стать, а въ переносномъ значеніи: вырости. Люде якось її вигодували, закіль знялась на ноги. пузирем зня́тися. О тѣлѣ: покрыться пузыремъ (напр., отъ обжога). Мале... до половини пузирем знялося. 3) — бурі, вітрові, бучі. Подниматься, подняться (о бурѣ, вѣтрѣ, шумѣ или крикѣ).
Окономія, -мії, ж. Экономія, землевладѣльческое хозяйство, а также и самыя хозяйственныя постройки.
Простилатися, -лаюся, -єшся, сов. в. прослатися, -стелю́ся, -лешся, гл.
1) Простилаться, простлаться.
2) Простираться, простереться. Таке болото, шо ні пролізти, ні пройти, перед ним простилається.
Челестник, -ка, м. = челюстники.
Шашель, -ля м., -лі,, ж. Червь-древоточецъ. Наче шашель поточила.
Шкопиртка, -ки, ж. Палка, которою шкопиртають. Cм. шкопиртати.
