Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

ділниця

Ділни́ця, -ці, ж. Рабочая женщина.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 391.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДІЛНИЦЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДІЛНИЦЯ"
Заору́дувати, -дую, -єш, гл. Завладѣть, закомандовать, начать распоряжаться. Шинкарка ним так уже заорудувала, що він у неї під тином шинковим днює й ночує. МВ. ІІ. 181.
Копальниця, -ці, ж. Копающая женщина. Лебед. у. и Желех.
Лиси́ччин, -на, -не. Принадлежащій лисичкѣ. Дак лисиччина дочка й каже... Рудч. Ск. І. 28.
Оприни, -рин, ж. мн. Крыжовникъ. Вх. Лем. 444.
Перехотіти, -хо́чу, -чеш, гл. = перехтіти.
Подревніти, -ні́ю, -єш, гл. Одеревенѣть. Од морозу огудина подревніла. Лебед. у.
Сохар, -ра, м. Бревно съ развилиной, стоящее на плоту сплавного лѣса (тальби), — на немъ плотовщикъ кладетъ свои вещи. Шух. І. 181.  
Спочити Cм. спочивати.
Студенець, -нцю, м. = холодець. Шух. І. 143. Kolb. І. 50.
Харпачина, -ни, м. = харпак.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДІЛНИЦЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.