Брання, -ня, с.
1) Бранье, дѣйствіе берущаго. Браньом не збіднієш. Солодше брані, як давані.
2) Выдергиваніе, вырываніе льва (при уборкѣ). З ким мені льон брати?... а з свекорком брання — тільки воркотання.
Дев'ятна́йцять и пр. = Дев'ятнадцять и пр.
Дзе́рно, -на, с. и пр. Cм. Зерно и пр.
Дого́нь 2, -ні, ж. = Догін. Змій як прокинеться, як пішов у догонь; нагнав, одняв.
Замага́ти, -га́ю, -єш, гл. Одолѣвать. Робота замагає. Ольгопольск. у.
Запоро́ти, -рю́, -реш, гл. 1) Распороть. 2) но́сом запоро́ти зе́млю. Упасть ничкомъ, уткнувшись носомъ въ землю. Добре його приняв, що аж носом запоров землю.
Напу́дитися, -джуся, -дишся, гл. Напугаться, испугаться.
Обвисати, -саю, -є́ш, сов. в. обвиснути, -ну, -неш, гл. Повиснуть. Сидів горобець на вишні, в його крильця обвисли. Повна рожа на тину обвисла.
Розбіратися, -ра́юся, -єшся, сов. в. розібра́тися, -беруся, -решся, гл. 1) Разбираться, разобраться на части. 2) Раздѣваться, раздѣться. Не видав Гриць нагавиць: то ся вбірає, то розбірає. Пані Висока не лягала й не розбіралась. Почав розбіраться. Геть розібрався, голий зостався. 3) Усиливаться, усилиться. Як вітер розбереться, то погано буде хату крити. 4) Зазнаваться, зазнаться и начать что угодно дѣлать. Як створив Бог жидів, то вони перше й шанувались, а дальше роскоренились та й розібрались.
Утирання, -ня, с. Утираніе. Ум. утираннячко. Вода на вмиваннячко, хусточка на втираннячко.
