Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

дінниця

Ді́нниця, -ці, ж. Огорожа. I. 73, 76, 187.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 392.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДІННИЦЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДІННИЦЯ"
Аже́нь, сз. = Аж. Вх. Зн. 1.
Народо́вий, -а, -е. Народный.
Однорал, -ла, м. Генералъ. Де мій милий ночує? Ой ці з одноралом въ чужім краю на залозі? Голов. І. 285.
Опиватися, -ва́юся, -єшся, сов. в. опи́тися, оп'ю́ся, -єшся, гл. = обпиватися, обпитися.
Перезімча, -чати, с. Перезимовавшій теленокъ. Вх. Зн. 47.
Поліпшати, -шаю, -єш, гл. Сдѣлаться лучше, улучшиться.
Посіркувати, -ку́ю, -єш, гл. Помазать (стѣну, напр.) въ первый разъ полубѣлой глиной по сѣрой. Чого ж воно не біліє стіна? Адже ви побілували її сьогодні? — Та ні, ми не білували, ми тілько посіркували. Новомоск. у.
Станиця, -ці, ж. = стайниця. Веде коня у станицю. Чуб. V. 42.
Узміжок, -жку, м. Окраина межи. Черн. г.
Хмизувати, -зую, -єш, гл. 1) Бить прутомъ. Хмизує добре. 2) Покрывать хмизом.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДІННИЦЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.