Вертати, -та́ю, -єш, сов. в. верну́ти, -ну́, -неш, гл.
1) Возвращать, возвратить, вернуть. Щастя розум відбірає, а нещастя назад вертає. Верни моє, візьми своє. Верни, верни, милий Боже, моє дівування.
2) Возвратиться. Я ждатиму, доки вони не вернуть з міста.
3) Поворачивать, заворачивать. Туди мою головоньку що вечора верне. Гей, верни, Касяне, круто. Куди не верни, наткнешся на тин.
4) Выворачивать, выворотить, воротить, съ силой двигаться впередъ. Де ся взялася да із моря синя хвиля: верне да верне всяку рибу ізо дна. Правда зі дна моря верне. Реве, стогне хуртовина, котить, верне полем. Як узяв скот вернути із того яйця: верне та й верне.
5) Сваливать, свалить, сбрасывать, сбросить. Пшенишне, гречишне — верни вмісто.
Годівля, -лі, ж. Кормъ, кормленіе. На годівлю птиці треба багато зерна. Пішов він (вовк) уп'ять просити собі у Бога годівлі.
Гремота́ти, -чу́, -чеш и гремоті́ти, -чу́, -ти́ш, гл. = Грімотати.
Моли́ти, -лю́, -лиш, гл. Молить. Ой я б, мамо, не тужила, а Бога молила.
Підтюпцем нар. Бѣгомъ, рысцой. І в ратуш підтюпцем сунулись.
Препір, -ру, м. = припір.
Розварити, -ся. Cм. розварювати, -ся.
Ростужитися, -жуся, -жишся, гл. Предаться тоскѣ.
Скажений, -а, -е. 1) Бѣшенный. Скажена собака.
2) О человѣкѣ: бѣшенаго, вспыльчиваго характера. Мати скажена, а син ще скаженіший. Ум. скажене́нький. Та той дід таки трохи скажененький, я це знаю.
Тойді нар. = тоді. Тойді орли сизопері налітали.
