Блекитець, -тця, м. Раст. Euphorbia esula.
Відмуровувати, -вую, -єш, сов. в. відмурува́ти, -ру́ю, -єш, гл. 1) Разбирать, разобрать каменную или кирпичную стѣну, которая закрывала входъ. Льох замурований, треба його відмурувати. 2) Отгораживать, отгородить каменной или кирпичной стѣной. Відмурував город від сусіда.
Мрі́тися, мрі́юся, -єшся, гл. 1) = мріти. По степу росяному шлях мрівся. 2) Мерещиться, грезиться. Небозі сонечко мріється, — воно ж зрадніло, та й справді гріється.
Ригати, -га́ю, -єш, одн. в ригнути, -ну, -неш, гл.
1) Дѣлать отрыжку, отрыгнуть. Не їв редьки, не буде ригати.
2) Блевать, рвать, вырвать.
3) Изрыгать, изрыгнуть. Язики на мене гострять і отруту з уст ригають.
Робота, -ти, ж. 1) Работа, трудъ, дѣло, занятіе. Яка плата, така й робота. Субота не робота — помий, помаж та й спати ляж. Цілісінький день у роботі. 2) Издѣліе, произведете, работа. По роботі пізнати майстра. 3) соб. Работники. Одчиняй, пане, ворота, їде твоя робота. Ум. робітка, робітонька, робіточка.
Розводка, -ки, ж. Желѣзный ключъ къ пилѣ, которымъ разводятъ ея зубья.
Ручиця, -ці, ж. 1) Ум. отъ рука. Взяла сусіда удовицю за білую ручицю. Зеленою китайкою ручиці покрив. 2) Въ повозкѣ: укрѣпленный въ подушкѣ и стоящій наружу наклонно колышекъ; четыре такихъ колышка (два въ передней подушкѣ и два въ задней) поддерживаютъ съ обѣихъ сторонъ драбини. Ручиця задовбується в насад і на неї накладається палюшник.
Тростовий, -а, -е. Тростниковый. Тростеве бердо.
Трусько нар. Тряско. Трусько їхати на возі.
Хто, кого, мѣст. Кто. Знаю тебе, хто єси. А хто тут у лисиччиній хатці? Хто так, а хто сяк. Кто нибуть, кто либо. Може хто вас налаяв? Може хто звістку подасть. Кто бы ни было. Хто йде, не мине: то кивне, то моргне. хто хоч, кого́ хоч, кому хоч. Кто, кого, кому угодно. Кому хоч, тому й оддаси. нема́ кому́. Некому. Лема кому роспитати, чого плачуть очі, нема кому росказати, чого серце хоче. ні́ від кого мені́ піти з до́му, бо сама до́ма. Некому замѣнить меня дома, если бы я ушла.
