Банта, -ти, ж.
1) Поперечное бревно между стропилами, перекладина. Кури сплять на бантах. О животныхъ: піти на банти — издохнуть. кінь пійшов на банта, т. е. содранная съ коня шкура повѣшена на бантах.
2) мн. банти = вергуни.
Беґарош, -ша, м. Бродяга.
Зако́панець, -нця, м. Что-нибудь краденое и закопанное.
Кателицкий, -а, -е. 1) Католическій.
2) Употребляется какъ бранное слово въ смыслѣ: злой, дурной. Хай тобі кателицький батько!
Мусува́ти, -су́ю, -єш, гл. 1) Раздумывать, соображать, измышлять. Мені дай зараз за роботу, то я приймуся мусувать, як нам у пекло довалитись. Довго він мусував про своє безталання.
Настання, -ня́, с. Возникновеніе. Ще до настання в Польщі їзуїцтва, ляхи в наших владик-архиреїв були «бісові пекельники», а Русь у римського прелацтва не прекладалась над жидову. настання́ світу. Созданіе міра.
Невдаха, -хи, об.
1) Неудачникъ, — ница. Невдаха безталанний.
2) Неспособный, неспособная, неумѣлый, неумѣлая. Ум. невдашенька, невдашечка, невдашка. Да ти невдаха; да ти невдаха, да ти невдашенька моя! Ти ні спекти, ні зварить, ні з моїм родом говорить.
Поцмокатися, -каюся, -єшся, гл. Поцѣловаться.
Притужина, -ни, ж. Жердь по краю соломенной крыши, придавливающая солому.
Смоляник, -ка, м. = смолоскип.
