Гарбарувати, -ру́ю, -єш, гл. Кричать, шумѣть. У корчмі там гарбарують.
Доліга́ти, -га́ю, -єш, гл. = долегати. Кінь знає, як му сідло долігає. До кого долігає, там рукою сягає.
За́смажка, -ки, ж. Жиръ, пережаренный съ мукой для заправки кушанья.
Зво́нпити, -плю, -пиш, гл. Оробѣть, пасть духомъ, смутиться, потерять надежду. Пандар погибель бачив брата, злякався, звомпив, замішавсь. Не звомпив же й січовик, на п'ядь не одступив і сміло дивиться чоловікові в вічі. Всюди про козацьке щастє звонпили.
Непорухомий, -а, -е. = нерухомий.
Позабуватися, -ва́ємося, -єтеся, гл.
1) Забыть (о многихъ). Солов'ї співать позабувались. А ми всі позабувалися, що нам ще й на хутір заходити, та й проминули його.
2) Безл. Быть забытымъ (о многомъ). Усе вже позабувалося.
Поперестоювати, -юємо, -єте, гл. То-же, что и перестояти, но во множествѣ.
Сточити Cм. сточувати.
Стригнути, -гну́, -не́ш, гл. Одн. в. отъ стригти.
Удоволятися, -ляюся, -єшся, сов. в. удоволи́тися, -лю́ся, -ли́шся, гл. = удовольнятися, удовольнитися.
