Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

дворянський

Дворя́нський, -а, -е. Дворянскій. Я дворянського роду у не ходила боса зроду. Чуб. V. 1074.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 364.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДВОРЯНСЬКИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДВОРЯНСЬКИЙ"
Головствення, -ня, с. = головосік. Волынск. г.
За́колот, -ту, м. Ссоры, раздоръ, смута. На землі буде nереполох народів у заколоті. Св. Л. XXI. 25.
Зві́дник, -ка, м. Обманщикъ.
Нако́шувати, -шую, -єш, сов. в. накоси́ти, -кошу́, -сиш, гл. Накашивать, накосить.
Попереорювати, -рюю, -єш, гл. То-же, что и переорати, но во множествѣ.
Присилувати, -лую, -єш, гл. Принудить, заставить. Шкода мене вмовляти, а силувати — тож не знаю, хто мене присилує. МВ. І. 19.
Присмоктувати, -тую, -єш, сов. в. присмокта́ти, -кчу́, -чеш, гл. Присасывать, присосать. Читає він сю книгу, а Іван — не кажи що присмоктало його — й одірватись ніяк не може. Грин. І. 289. Напивсь того чаю, присмоктуючи люльку. Кв.
Прогорювати, -рю́ю, -єш, гл. Прогоревать. Прогорювала ще скілько літ з малим Тишком. МВ. І. 53.
Фелелувати, -лую, -єш, гл.за кого. Ручаться за кого. Шух. І. 51. Вх. Зн. 74.
Швандрикати, -каю, -єш, гл. Говорить на непонятномъ языкѣ. По німецки швандрикат. Вх. Уг. 276.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДВОРЯНСЬКИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.