Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

двокроть

Дво́кроть нар. Двукратно. Двокроть до тебе промовляю.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 363.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДВОКРОТЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДВОКРОТЬ"
Безувірка, -ки, ж. 1) Невѣрная, басурманка. 2) Злая, безсердечная женщина. Cм. бузувірка.
Вередниця, -ці, ж. = вередійка. Не буде їй добра у світі, коли такою вередницею зостанеться. МВ. І. 26.
Вимусити Cм. вимушувати.
Волів Язик м. Раст. Digitalis grandiflora.
Гаптований, -а, -е. Вышитый, расшитый золотомъ или серебромъ. Комір і поли гаптовані золотом. К. ЧР. 102.
Говорливий, -а, -е. Говорливый. Говорлива, як горобчик. Кв.
Поналякувати, -кую, -єш, гл. Напугать (многихъ). Вони своїх дітей дуже поналякували то циганами, то дідом з торбою. Богодух. у.
Солярка, -ки, ж. Торгующая солью.
Судниця, -ці, ж. Осуждающая. А по лівий бочок — зовиці, все Марусини судниці. Чуб. IV. 652.
Шкуряк, -ка, м. Лапоть изъ нечиненной кожи. Вх. Зн. 82.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДВОКРОТЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.