Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

двокроть

Дво́кроть нар. Двукратно. Двокроть до тебе промовляю.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 363.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДВОКРОТЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДВОКРОТЬ"
Відки нар. = відкіль. Відки йдете? — З під Дунаю. Гол. І. 98.
Гнойовик, -ка, м. = гнояк.
Мацну́ти Cм. мацати.
Облягма, обля́гома, нар. Въ то время, когда ложатся спать. А вона вернулась уже додому дуже облягома, а на другий день і захворіла. Кобел. у.
Одноє числ. = одно. Звила собі гніздечко одноє, вивела діток зо двоє. Грип. III. 534.
Пообсушувати, -шую, -єш, гл. Обсушить (во множествѣ).
Світило, -ла, с. 1) Свѣтило. К. Бай. 156. К. Іов. 68. 2) Свѣчи церковныя. Велике диво світило. Ном. № 5537. Несуть тіло до гроба без кадила, без світила. Грин. III. 143.
Темножовтий, -а, -е. Темножелтый. Шейк.
Трісчина, -ни, ж. Одна щепочка. Мнж. 30.
Чек Въ выраженіи: на чеку. На сторожѣ. Треба було жити як на чеку: боялась його сама одна стрінути. МВ. ІІ. 194.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДВОКРОТЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.