Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

двокроть

Дво́кроть нар. Двукратно. Двокроть до тебе промовляю.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 363.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДВОКРОТЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДВОКРОТЬ"
Банджюр, -ра, м. = бакай 1. Вх. Уг. 226. См. Баюра.
Безсоромітно нар. Безстыдно. Безсоромітно лайливий. О. 1862. ѴІІІ. 23.
Зодягний, -а́, -е́ Хорошо одѣтый. Дивітесь, люде добрі, який я зодягний та ошатний. Г. Барв. 346.
Кувікання, -ня, с. Крикъ поросенка.
Маслю́к, -ка, м. = масляк 1 и 2.
Мора́льний, -а, -е. Нравственный. Не зупиняймося й моральним занепадом наших українців. К. ХП. 133. Од моральної втоми він не зміг стояти. Левиц. Пов. 68.
Перечутися, -ється, гл. безл. Дойти вѣстямъ, быть услышаннымъ. Перечулося в нас об Барці, що жива й хороша. МВ. (О. 1862. І. 106).
Понаполіскувати, -кую, -єш, гл. Наполоскать (во множествѣ).
Роздичавіти, -вію, -єш, гл. Одичать. І не здоровкається дитина — роздичавіла. Черк. у.
Хму! меж. = хм! Драг. 217.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДВОКРОТЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.