Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

двоїти

Двої́ти, двою́, двої́ш, гл. 1) Двоить. 2) Дѣлать или говорить одинъ разъ такъ, а другой — иначе. Він раз каже так, а раз инак: він сам двоїть. Екатер. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 363.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДВОЇТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДВОЇТИ"
Бринькнути, -ну, -неш, гл. Одн. в. отъ бринькати. Хоч одна струна по людській на рідній бандурі бринькнула. К. (Хата, 2).
Вахмайстер, -стра, м. Вахмистръ. Гол. І. 145.
Виметний, -а, -е. Исключенный, избавленный, изъятый. Та тут, як правду казати, нема й однієї хати виметної од корости. Переясл. у. Злодіїв зловили, а Костянтин зостався виметний. Прилук. у.
Запові́т, -ту, м. Завѣтъ, завѣщаніе. Шевч. 666.́
Лакодан, -на, м. Въ загадкѣ: горшокъ печной. Був собі пан лакодан, ввесь світ годував. Ном. стр. 301. № 389.
Мертв'я́щий, -а, -е. Умертвляющій, убивающій. цілюща та мертв'я́ща вода. Живая и мертвая вода (въ сказкахъ). Рудч. Ск. І. 130.
Ми́ґза, -зи, ж. = мидза. Лохв. у.
Окрик, -ка, м. Крикъ. Зараз окрик учинив.
Прищебнути, -ну, -неш, гл. Застегнуть. Прищебни гаплик.
Утушковуватися, -вуюся, -єшся, сов. в. утушкуватися, -куюся, -єшся, гл. Кутаться, закутываться, закутаться. Наділа корсет, кожушину й свиту: і на щоб так утушковуватись. Харьк.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДВОЇТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.