Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

двойко

Двойко́ чис. Двое, пара. Родилося у їх скоро двойко діток — близнята: син і дочка. Рудч. Ск. I. 131. Нас тілько двойко в світі. МВ. Худібчину завів і діток сплодив двойко: карапуза хлопчика та скверуху дівчинку.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 363.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДВОЙКО"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДВОЙКО"
Болгарка, -ки, ж. 1) Болгарка. 2) Родъ шапки. Пришию квіточку ік зеленому барвіночку, ік шапці болгарці. МУЕ. ІІІ. 98. Cм. бовгарка.
Виставати, -стаю, -єш, сов. в. вистати, -стану, -неш, гл. 1) Быть достаточнымъ ставать, стать. Употребляется только безлично. Як вистало на юшку, то вистане й на петрушку. Ном. № 4884. 2) Выступать, выступить, выйти, уйти. Вже (молода) з панянства вистає, до старих людей пристає. О. 1862. IV. 25. 3) Выдаваться, выдаться впередъ, выступить.
Гарап, -па, м. = арап.
Зда́лі, здаля́, нар. = здалека. Вх. Лем. 419. То ж сестриця з братом здалі розмовляла. Чуб. V. 928.
Зсихати, -ха́ю, -єш, сов. в. зсо́хнути и зсо́хти, -хну, -неш, гл. Изсыхать, изсохнуть.
Инакший, -а, -е. Иной. Зовсім инакша сцена. Левиц. Пов. 249.
Лоскови́тий, -а, -е. Боящійся щекотки. Не лоскочи мене! — Який ти лосковитий, — зараз уже й боїшся. Конст. у.
Печаловитий, -а, -е. Печальный. А тут хто й стрінеться — понурий, неговіркий, печаловитий. МВ. І. 44.
Риндзка, -ки, ж. Сычугъ. Вх. Уг. 238.
Убиясник, -ка, м. = обаясник. Вовки їх (чортів) їдять.... Ото й кажуть: «вовк ззів убиясника». Драг. 44.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДВОЙКО.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.