Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

грушшя

Грушшя́, -шя́, с. соб. Груши (деревья и плоды). О. 1861. X. 27.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 333.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГРУШШЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГРУШШЯ"
Безбожно, нар. Безбожно, жестоко.
Гірничий, -а, -е. Горнопромышленный. Желех.
Запеча́литися, -люся, -лишся, гл. Опечалиться. Вийду я за гай, гляну на свій край, та й зажурюся, запечалюся. Лавр. 8.
Милува́ння 2, -ня, с. Ласки.
Піхви, -хов, мн. Ножны. З піхов шаблі виймайте. АД. І. 114. Ратище поламане, піхви без шаблі булатньої. Мет. 444. Ум. піховки. КС. 1882. X. 40.
Пощадити, -джу́, -ди́ш, гл. Пожалѣть. Та ще такого козака у море пускать пощадили. АД. І. 184.
Уприсі нар. Вприсядку. Як піде уприсі танцювати. Н. Вол. у.
Учикрижити, -жу, -жиш, гл. Обрѣзать; отрѣзать.
Фурконіти, -ню, -ниш, гл. = фурчати. Шух. І. 23.
Черчеть, -ти, ж. = черч. Шух. І. 152.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГРУШШЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.