Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

поцвічити

Поцвічити, -чу, -чиш, гл. Поучить, пошкодить.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 390.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОЦВІЧИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОЦВІЧИТИ"
Ґандзо́лля, -ля, с. соб. Отрепье, лохмотья. Іде, а ґандзолля висить. Н. Вол. у.
За́стіжечка, -ки, ж. Ум. отъ за́стіжка.
Накара́скатися, -каюся, -єшся, гл. Навязаться, пристать.
Перемолоти, -ся. Cм. перемелювати, -ся.
Понуро нар. 1) Смотря внизъ, наклонясь. Воли його коло воза понуро стоять. Шевч. 535. 2) Угрюмо, мрачно. Та не там твоя доля! — додав понуро Марко. Стор. МПр. 24. Понуро не мовчи. Г. Барв. 343.
Пороздиратися, -раємося, -єтеся, гл. Разорваться, разодраться (о многихъ).
Постриг, -гу, м. 1) Постриженіе. Рк. Левиц. 2) Обрядовая стрижка ребенка въ первый разъ въ его жизни, когда ему исполнится годъ. Новомоск. у. Слов. Д. Эварн.
Рожденик, -ка, м. Родитель. Рк. Левиц.
Угниличити Cм. угниличувати.
Уживальність, -ности, ж. Употребительность. Желех.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОЦВІЧИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.