Дока́зчик, -ка, м. Уличитель. Хоть його і під суд оддадуть, та як доказчиків нема, то так він і надіється, що йому все так і минеться.
Кабан, -на, м. Кабанъ; вепрь. Не бурли, як кабан у кориті. Ум. кабанець, кабанча, кабанчик. Ув. кабанюга.
Куч! меж. Восклицаніе, которымъ гонять телять.
Незчисленно нар. Незчисленно.
Окоренитися, -ню́ся, -ни́шся, гл. Укорениться, пустить корни. Переносно: крѣпко усѣсться. О, вже сів, окоренився! А не пора до дому?
Посварити, -рю́, -ри́ш, гл.
1) Поссориться. Вже козаки Хмельницького з ляхами барзо посварили.
2) — кого́. Поссорить.
3) — кого. Сдѣлать кому выговоръ, выбранить кого. Треба його посварити, щоб звичайніший був. Його мати посварила, що в мене бував.
Потісно нар. Тѣсновато.
Тамадиль нар. = туди.
Шебсько нар. Быстро. Бігти шебсько.
Шкопиртка, -ки, ж. Палка, которою шкопиртають. Cм. шкопиртати.
