Білявий, -а, -е. Бѣлокурый, блондинъ. Чорнявую з душі люблю, з білявою женихаюся. Ум. білявенький. Своїм личком та білявеньким все підманює.
Відкадити, -джу, -диш, гл. Окончить кадить.
Дриглі́, -лі́в, м. мн. = драглі.
Качати, -ча́ю, -єш, гл.
1) Катать. Вони і ну його качати да вертіти, поки аж прочунявся він.
2) Катать бѣлье. Старша сестра коня сідлала, а середульша хустку качала. (1834) 117.
3) Раскатывать тѣсто. Хомиха качала корж.
4) Повалить и грызть (о собакахъ). Скажена собака нашого Рябка качає. Свої собаки шкодить стали: з овечок перше вовну драли, а далі мняса забажали та й ну що дня овець качать.
Кокотень, -тня, м. = кокот. Мій ти кокотень маленький.
Мсти́вий, -а, -е. Мстительный. Суддя не мстивий, а всім страшливий. Але сі ніжні істоти мстиві. Вони мстяться над людьми за їх лихі почування.
Обмилятися, -ля́юся, -єшся, сов. в. обмилитися, -лю́ся, -лишся, гл. Ошибаться, ошибиться. Це він обмилився: треба дві копійки, а він дав три. Слухайте, тату: у вас, чи пак у мене, буде синок, — сказала я, обмилившися з радощів. Я бачу, що тута добре обмиливсь.
Полонинка, -ки, ж.
1) Ум. отъ полонина. Пішли вівці в полонинку самі біленькії.
2) Обрядовая пѣсня, которая поется во время выгона гуцулами скота въ полонини.
3) Раст. Anthus spinoletta L.
Прохід, -хо́ду, м.
1) Проходь.
2) = прохідка. У неділю по вечері помоливсь пан Богу, взяв собі вірну слугу, пішов для проходу.
Рум'ян, -ну, м. = роман. Рум'ян поле покриває, де козак ся проїзжає.
