Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

фурнути

Фурнути, -ну, -неш, гл. = фуркнути. Качка... фурнула. Рудан. І. 129.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 379.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ФУРНУТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ФУРНУТИ"
Дарі́жний, -а, -е. Подаренный, даровой. Пан дав йому десятину землі навічне, подарував йому. Так він на тій даріжній землі розвів садок.... Той садок його, бо земля даріжна. Полт. г.
Заки́шкати, -каю, -єш, гл. Закричать: киш!
Кирпич, -чу, м. Плиты навозу для топки въ печахъ. Харьк. г. Екат. г.
На́мул, -лу, м. Илъ.
Ненаситний, -а, -е. Ненасытный, алчный. Н. Вол. у. и Лебедин. у.
Обморока, -ки, ж. = морока.
Перепрошуватися, -шуюся, -єшся, сов. в. перепроситися, -прошуся, -сишся, гл. Взаимно извиняться, извиниться.
Сіверко, сіверно, нар. Холодно. Сіверко на дворі.
Торохтійка, -ки, ж. Пустомеля, болтунья. І не заціпить їй, гаспидській торохтійці. О. 1861. XI. Кух. 34.
Шапкати, -пчу, -чиш, гл. Объ уткѣ: крякать. Качка шапчит. Вх. Уг. 276.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ФУРНУТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.