Зану́да, -ди, ж. Тоска. Як осліп я, тик зануда така, не дай Боже! Ум. зану́дна. В тебе жінка голубка, а нам гірша занудна: вона тебе голубить, а нас гірше занудить. Гадяч. у.
Клуботатися, -чу́ся, -чешся, гл. Клубиться. Дим почав клуботатися. Вже нема, далеко, тілько пил слідом клубочеться.
Контентувати, -ту́ю, -єш, гл. Кормить, пропитывать; содержать. Жінки обіцянку дали глину місити, воду носити, людей контентувати. Нехай даремне всякого прочанина й захожого і проїзджачого контентує.
Ляши́льник, -ка, м. Человѣкъ, дѣлающій знаки на полѣ, чтобы не было обсѣвокъ.
Позакурювати, -рюю, -єш, гл.
1) Закурить (о многихъ). Позакурювали люльки.
2) Закоптить (во множествѣ).
3) Запылить (во множествѣ). Одежу позакурювали в дорозі.
Порозбужати, -жа́ю, -єш, гл. Разбудить (многихъ). Ой устала мила, як не лежала, усю челядоньку порозбужала.
Посмішкуватися, -куюся, -єшся, гл. Насмѣхаться. Явтух жартував, посмішкувався з новобранців. А він помішкується: кобила як собака.
Роздряпувати, -пую, -єш, сов. в. роздряпати, -паю, -єш, гл. Расцарапывать, расцарапать.
Стрільнути, -ну, -неш, гл. = стрельнути. У Глухові, у городі, стрільнули з гармати.
Худоба, -би, ж. 1) Имущество, состояніе. От як умер батько, зосталася їм худоба: млин і хлів, і кіт. Брати будуть на худобі жити. 2) Домашній скотъ. Мов у кошару заганяє чужу худобу. 3) Употребл. какъ бранное слово: скотина. І очі видеру із лоба тобі (Енеєві), диявольська худоба. Ум. худі́бка, худі́бонька, худі́бочка. Худібку мали в себе невеличку: телицю трейтяку, птиці деякої чималенько таки, свинку. Коли б же я знав, що то дочка буде, то я б скриню купував, худібоньку готував та й заміж би віддав.
