Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

буріти

Буріти, -рі́ю, -єш, гл. Становиться бурымъ, бурѣть. Де-де буріє останнє просо і пізня гречка спіє. О. 1861. XI. 100. Погляну я у віконце, калина буріє. Чуб. V. 649.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 112.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БУРІТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БУРІТИ"
Безмежність, -ности, ж. Безграничность, безпредѣльность. Желех.
Бердов, -ви, бердова, -ви, ж. = берда. Желех.
Гав II, нар. = гев. Вх. Лем. 402.
Жаля́чка, -ки, ж. = жалива. Желех.
Муля́рство, -ва, с. Ремесло каменщика. Желех.
Наплеска́ти, -плещу́, -щеш, гл. 1) Наплескать, набрызгать. 2) Нахлопать, нашлепать. 3) Насплетничать, наболтать. Такого наплескала, шо й матінко! Не плещи язиком!
Прати, перу́, -ре́ш, гл. 1) Стирать, мыть. Буду хуста прати. Чуб. V. 82. 2) Бить, колотить, дубасить. Та й зачали пана дяка в штирі киї прати. Чуб. V. 675.
Ростягати, -га́ю, -єш, сов. в. ростягти́, -гну, -неш, гл. 1) Растягивать, растянуть. Ном. № 2346. Коники, ростягли свої сухі ребра, мов хорти й винесли балагулу з багна. Левиц. Пов. 99. 2) Растаскивать, растащить. Парубки кинулись розбороняти і ледві їх ростягли. Левиц. Пов. 111. 3) Растягивать, растянуть (слова при разговорѣ).
Тріпотіти, -чу́, -ти́ш, гл. = трепотіти. Ґотур здойметься, тріпотит крилами, гутит. Шейк.
Хворостяний, -а, -е. Сдѣланный изъ хвороста. Хотин. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БУРІТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.