Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

буріти

Буріти, -рі́ю, -єш, гл. Становиться бурымъ, бурѣть. Де-де буріє останнє просо і пізня гречка спіє. О. 1861. XI. 100. Погляну я у віконце, калина буріє. Чуб. V. 649.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 112.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БУРІТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БУРІТИ"
Бульбуки мн. Родъ растенія. Вх. Уг. 4. Ум. бульбучки.
Дерча́ння, -ня, с. Дребезжаніе. Харьк.
Дігтя́р, -ра́, м. Дегтярникъ. Дігтяр і смердить дігтем. Ном. № 7161.
Задери́хвіст, -воста, м. Въ выраженіи: задери́хвоста дати. Удрать безъ оглядки.
Засоро́млювати, -люю, -єш, сов. в. засоро́мити, -млю, -миш, гл. Пристыжать, пристыдить.
Отчизний, -а, -е. Отечественный. Ворога отчизного скараймо. К. ЦН. 293.
Подмух, -ху, м. Дуновеніе. Желех.
Притичина, -ни, ж. 1) Препятствіе, задержка. Йому ніби не перепиняла дороги жадна притичина. Левиц. Пов. 176. 2) Приключеніе. Левиц. Пов. 28. Коли б не було нам якої притичини. Кіевск. у.
Харсун, -на, м. 1) = борсук. Вх. Пч. ІІ. 6. О. 1862. II. 62.  
Шнуркувати, -ку́ю, -єш, гл. 1) Отдѣлывать платье цвѣтными шнурками. 2) Слѣдить. Вона вже й ходила за нею, шнуркувала, поки ото й запопала її. Екатер. у. (Залюб.).
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БУРІТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.