Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

буріти

Буріти, -рі́ю, -єш, гл. Становиться бурымъ, бурѣть. Де-де буріє останнє просо і пізня гречка спіє. О. 1861. XI. 100. Погляну я у віконце, калина буріє. Чуб. V. 649.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 112.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БУРІТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БУРІТИ"
А́фрика, -ки, ж. Африка.
Вагівниця, -ці, ж. Вѣсы. Усі на Божій вагівниці легкі, нікчемні як полова. К. Псал. 140.
Гарячник, -ка, м. Сбитеньщикъ. Він був гарячник, усе було у нас гаряч продає. Верхнеднѣпр. у. (Залюб.).
Киянець, -нця́, м. Нога съ ляжкой въ мясной тушѣ. Лебед. у.
Коренастий и коренатий, -а, -е. Коренастый. Петро укладе Тури, дармо, що Тур такий коренастий. К. ЧР. 169. І в огород загородив козак аж сім дубів високих, старих, коренатих. МВ. ІІІ. 134.
Лі́карський, -а, -е. Лѣкарскій; врачебный.
Нала́пати, -ся. Cм. налапувати, -ся.
Плечинда, -ди, ж. Родъ пироговъ или ватрушекъ — съ творогомъ или тыквой. Св. Л. 11. Cм. плачинда.
Роскошонька, -ки, ж. Ум. отъ роскіш.
Скордія, -дії, ж. Раст. Teucrium scordium L. ЗЮЗО. І. 138.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БУРІТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.