Бухтіти, -тію, -єш, гл. 1) Пылать, вспыхивать. Вогні бухтіють. 2) Глухо звучать. Бубон бухтіє.
Засмо́лювати, -люю, -єш, сов. в. засмоли́ти, -лю́, -лиш, гл. Засмаливать, засмолить. Коли ти смолою засмолений, каже вовк, то дай і мені засмолити бік, а то собаки обідрали.
Затіка́ти, -ка́ю, -єш, сов. в. затекти́, -течу́, -че́ш, гл. Затекать, затечь. Дайте йому молотить з тієї скирти, що затекла.
Ксьондз, -за, м. Католическій священникъ. В страшно-судную неділю ксьондз казання говорив.
Мигону́ти, -ну́, -не́ш, гл. = мигнути. Мигонула в мене грішна думка.
Пелевня, -ні, ж. Родъ амбара, овина, гдѣ хранится солома, мякина, сѣно, также зерновой хлѣбъ. А ци дома 'сте, синове мої? Ой дома, дома на пелевні сут, на пелевні сут, злотічко віют.
Поніміти, міємо, -єте, гл. Онѣмѣть (о многихъ). Ой як я маю до тебе ходити, коли нас будуть вороги судити. Ой нехай судять, як розуміють, прийде тая годинонька, вони поніміють.
Порідшати, -шаю, -єш, гл. Сдѣлаться рѣже, порѣдѣть. Порідшав, дуже порідшав ліс.
Сліпець, -нця, м. Слѣпецъ. Присягались сліпці, що своїми очима бачили. сліпці сватають. Дремота одолѣваетъ. 2) = сліпак 2. 3) Родъ дѣтской игры.
Утолочити Cм. утолочувати.
