Виличковувати, -вую, -єш, сов. в. виличкувати, -кую, -єш, гл. Очищать, очистить шкуру отъ шерсти.
Города́рь, -ря́, м. Начальникъ города? «Та рушай, вісько, під Бендер місто!» Вісько рушає, з гармат стріляє, аж чотирі печі розсипається, татарський городарь іздрігається, міщане ходя, радоньку радя. Вѣроятнѣе, однако, что слово городарь, которое нигдѣ нп разу болѣе намъ не встрѣчалось, является просто передѣлкой какого то другого слова, подобнаго но своей формѣ, но съ забытымъ уже значеніемъ.
Зогнутися, -ну́ся, -нешся, гл. = зігнутися.
Обвертіти, -ся. Cм. обвірчувати, -ся.
Питун, -на, ж. Родъ глиняной кружки для питья воды.
2) = питець. Ум. питунчик.
Походна, -но́ї, ж. Музыкальная пьеса къ свадебному шествію. Походну оп'ять заграли: і отець, і мати виряжають молодую в церкву — покривати.
Пошматати, -та́ю, -єш, гл. = пошматувати. Зірве шкуру, начне її шматать, поки пошмата на кусочки.
Промова, -ви, ж. Рѣчь. Царь Наливай промову промовляє. Богослов казав промову над якимсь помершим паном. Ум. промовка.
Сизіти, -зію, -єш, гл. Быть сизаго цвѣта. Оксамити сизіли.
Тороро! меж. для выраженія сильнаго кипѣнія. Я сиділа на постелі, а капуста в печі тороро, тороро.
