Го́стрий, -а, -е. 1) Острый, имѣющій тонкое лезвее. Не пиляй мене тупим, та ріж мене гострим. Гостра шабля. У рученьках гостру шаблю носить. Мала пташка, та кігті гостри. 2) Остроконечный, конусообразный. Як виїхав донський козак із-за гострої могили. Гострий шпиль. 3) Сильный, жестокій, рѣзкій. Цур-цурачка — гостра болячка. 4) Рѣзкій, остроумный. Гострий, як бритва. Хоч голий, та гострий. 5) Пронзительный, жгучій. Гострі, чорні очі. 6) Го́стра доро́га. Колоть, мерзлая грязь на дорогѣ. Дорога гостра не можна їхати. Ум. Гостре́нький, гостре́сенький. Єсть у мене гостресенький ножик.
Дальнина́, -ни́, ж. = Далиня́. Як би допомогти оку людському прозирнути за далеку дальнину.
Іванішній, -я, -є. Относящійся къ дню св. Ивана. сіно іванішнє. Сѣно, скошенное въ день св. Ивана.
Маму́ся, -сі, ж. Ум. отъ мама.
Обмівник, -ка, м. Клеветникъ.
Обходити 1, -джу, -диш, гл. см. обіходити. 1) Обходить. Що день Божий обходила сем. 2) Объ одежѣ: сходиться. Семи аршин поясина коло мене не обходить. 3) Праздновать, соблюдать праздникъ. 4) Касаться, интересовать. Мене це не обходить. кого! Ухаживать за кѣмъ, заботиться о комъ.
Похвальний, -а, -е. — тиждень. Пятая недѣля великаго поста.
Скруглити Cм. округляти.
Убаришувати, -шую, -єш, гл. Получить барышъ отъ перепродажи.
Ф'ю! меж. для выраженія свиста.
