Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

волочок

Волочок, -чка, м. 1) Ум. отъ волок. Браун. 39. Виплети, старий, волочок та піди на річку, може рибки вловиш. Мнж. 88. 2) Цилиндрическая склянка на снуркѣ, которой вынимаютъ изъ бочки водку для пробы. Сим. 96. Горілку, то що, возять у Січ.... Привезеш горілку, що й прийде купувать і зараз бере волочок, тягає, сам п'є і душ десять час тує. ЗОЮР. І. 156.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 252.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВОЛОЧОК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВОЛОЧОК"
Дігтярчу́к, -ка́, м. Мальчикъ лавочникъ у торговца дегтемъ.
Досу́кування, -ня, с. Досучиваніе.
Єси́(єсь), єсть, єсте́, гл. Отъ гл. бути н. вр. 2 и 3 лица ед. ч. и 2 лицо мн. ч. Добре єси робиш. Шевч.
Лакуза, -зи, м. = лакиза. Оцей мій муж... а цей — показує на того лакея — цей пройдисвіт, лакуза. Рудч. Ск. І. 128. Ум. лакузка.
Майда́к, ка́, м. ? Заклинаю, проклинаю, запрещаю тя кізяком, майдаком, зайдуком, і псим хвостом, як воротилом. (Заклинаніе водки). Ефим. 23.
Підкликати, -ка́ю, -єш, сов. в. підкликати, -чу, -чеш, гл. Подзывать, подозвать. Мужик його підкликав, за чубика посмикав. Н. п.
Увігнатися, уженуся, -нешся, гл. = угнатися. Москалі в коршму увігнались. Рудан. І. 87.
Хрустка, -ки, ж. Хрящъ. Вх. Пч. І. 15. Cм. хрящ 1.
Хрякатися, -кається, гл. безл. Откашливаться. Від люльки хрякається, та й легше у грудях. Лебед. у.
Широченький, -а, -е., Ум. отъ широкий. Широченько, нар. Ум. отъ широко.  
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВОЛОЧОК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.