Вакаціюватися, -ціююся, -єшся, гл. Житься во время вакацій. Не вспів він росказати, як вакаціювалось.
Вигадування, -ня, с. Выдумываніе.
Виховання, -ня ср. Воспитаніе. Виховання і чоловіка і народу з матірньої мови повинно починатися.
Захидъ, оду, м.
1) Заходь, закатъ. Щобъ я до заходу сонця дитей не бачывъ.
2) Западъ. Ой куды ты полынешъ, сывый соколоньку, Чы на-в-схидъ, чы на захидъ, чы на Вкраиночку. Употр. во мн. ч.: повернутися на заходи сонця. Повернуться къ западу.
3) Хлопоты, приготовленія. Ніяк того діла в один день не скінчиш, — багато заходу. Тры дни заходу, а день празныку. дурны́й захидъ. Неудачныя старанія. шкода й заходу! Напрасныя старанія. за однымъ заходомъ. За однимъ разомъ. За однымъ заходомъ забрать вже й тее.
4) заходомъ бытыся. Усиленно биться. Серце що-годыны заходомъ бъеться: не діждусь його.
5) у заходы йты. Идти зигзагами. Кинь въ горахъ у заходы йде.
Паморока, -ки, ж.
1) Туманъ. Паморока упала.
2) памороки забити = запаморочити. Так мені памороки забила оця товкотня, що не тямлю, куди йти.
Перегороджувати, -джую, -єш, сов. в. перегородити, -джу, -диш, гл.
1) Перегораживать, перегородить. Не ходи, не ходи, куди я ходжу, я тобі стежечку перегороджу.
2) Передѣлывать, передѣлать огорожу.
Підвеселяти, -ля́ю, -єш, сов. в. підвеселити, -лю́, -лиш, гл. Подвеселять, подвеселить, развеселить, обрадовать. Часто в мене самої так гірко на душі, так би рада, щоб мене хто підвеселив.
Поглум, -му, м. Издѣвательство.
Тика, -ки, ж. Тычина, вѣха. Чи не той то хміль хмелевий, що по тиках в'ється. Високий, як тика. Въ загадкѣ: нога. Штири тики, два патики, сьоме замахайло. Ум. ти́чка.
Чхатися, -ється, гл. безл. Чихаться. Перець м'яла, так тепер у носі крутить та пхається. «Чхається!» — Дорогу чуєш. доро́га пхається. Предстоитъ отправляться въ путь.
