Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

вовнянка

Вовнянка, -ки, ж. Грибъ Agaricus necator Bull. ЗЮЗО. І. 110. Чуб. V. 1183. Ум. вовняночка.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 245.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВОВНЯНКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВОВНЯНКА"
Бельбухи, -хів Внутренности. Так йому бельбахи повідбивають. Кв.. Cм. тельбухи.
Нама́цувати, -цую, -єш, сов. в. нама́цати, -цаю, -єш, гл. Нащупывать, нащупать, пощупывать, пощупать. Рудч. Ск. II. 195. Намацавши самого Рема, потиснув як Хому Ярема. Котл. Ен. V. 49.
Обучати, -ча́ю, -єш, сов. в. обучи́ти, -чу́, -чиш, гл. Обучать, обучить.
Орґанець, -нця, м. Встрѣчено въ пѣснѣ: Ой заграйте, музики-орґанці, нехай піду з Марусею в танці. Грин. III. 235. Вѣроятно вмѣсто варганці, т. е. играющіе на варгані. (Cм.).
Побачення, -ня, с. Свиданіе. Желех.
Польовик, -ка, м. 1) Житель полей, равнинъ. 2) Бѣсъ, живущій въ полѣ. Левч. 37.
Придолоб, -ба, м. = граділь. Шух. І. 165.
Спачка, -ки, ж. = сплячка. Лохв. у.  
Уростічнар. Въ, разныя стороны, вразсыпную. Турки не стямились да вростич. ЗОЮР. І. 6. Коні, як почують чорта, то вростіч. Стор. I. 124.
Штиря, -рі, ж. Безплодная овца. Зеньк. у. Вас. 198. Гляну яром по долині — то ж моя биря, то ж моя штиря. Чуб. V. 1172.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВОВНЯНКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.