Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

вовнянка

Вовнянка, -ки, ж. Грибъ Agaricus necator Bull. ЗЮЗО. І. 110. Чуб. V. 1183. Ум. вовняночка.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 245.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВОВНЯНКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВОВНЯНКА"
Доню́хатися Cм. донюхуватися.
Дриста́ти, -щу́, -щеш, гл. Страдать поносомъ.
Ма́цатися, -юся, -єшся, гл. 1) Ощупывать. Еней все мацався рукою, щоб не ввалитися куди. Котл. Ен. 2) Копаться, медленно дѣлать. Мацався, мацався мацько, доки вечір спобіг. Черк. у.
Ми́йка, -ки, ж. Тряпка или мочалка для мытья посуды. Уман. и Камен. у.
Мості́вка, -ки, ж. Жижа навозная. Вх. Зн. 37.
Палустень, -стня, м. Краюха. Хліба палустень як іззім, дак і ні гадки на цілий день.
Протір, -ра, м. Игла безъ ушка. Ном. № 250.
Скипати, -па́ю, -єш, гл. = скіпати. ЕЗ. V. 57.
Смільний, -а, -е. 1) Смолистый. Смільна сосна. Н. Вол. у. 2) Опаленный, обожженный, задымленный. Горнець котлові доганяє, а обоє смільні. Ном. № 8060.
Татар, -ра, татарин, -на м.; мн. ч. татари и татаро́ве. Татаринъ. За козака рушник дала, за татара заміж пішла. АД. І. 138. У городі Килії татарин сидить бородатий. АД. І. 169. Були ж в мене гості татарове. АД. І. 164., Ум. татаронько. Були в мене гостоньки, молодії татароньки. АД. І. 164.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВОВНЯНКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.