Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

вінця

Вінця, -нець, с. мн. 1) Края посуды. 2) Кольцеобразные края въ полуоткрытомъ гончарномъ горнѣ. Вас. 180.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 239.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІНЦЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІНЦЯ"
Крилаш, -ша, м. Помощникъ рыболовнаго атамана. Левиц. І. Браун. 9.
Нетерпляче нар. Нетерпѣливо.
Одіти 2, -ся. Cм. одівати, -ся.
Окона, -ни, ж. Икона. Драг. 177. Коли окона впаде... з стіни, чекай мерця в хаті. Грин. І. 255.
Поздірря, -ря, с. Кострика. Будемо поздір'я трясти, на ручники прясти. Гол. IV. 380.
Попідголювати, -люю, -єш, гл. Подбрить (многихъ).
Поцвіріньчати, -чу, -чиш, гл. = поцвірінькати.  
Сула, -ли, ж. Судакъ.
Ушко, -ка, с. 1) = вушко. 2) мн. Пельмени, родъ вареничковъ съ мясомъ въ супѣ. Котл. Ен. V. 14.
Швацький, -а, -е. Швейный.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВІНЦЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.