Заве́штатися, -таюся, -єшся, гл. 1) Засуетиться. Вона завешталась по хаті, — дивлюсь, несе й черв'яка заморити. 2) Начать шляться. Парубок сидів удома, а це завештався по містах. 3) Засидѣться, загуляться. На току завештався: там молотять та віють. У пасіці завештався.
Зачу́вати, -ва́ю, -єш, сов. в. зачу́ти, -чу́ю, -єш, гл. Слышать, заслышать, услышать. То удова теє зачуває. Заржи, заржи, сивий конику, рано на пашу йдучи, чи не зачує серце-дівчина, а в саду вінки в'ючи. 2) Чуять, почуять. Хутко зачує кішка, де сало.
Зморшкуватий, -а, -е. Морщинистый.
Квапливий, -а, -е. 1) Поспѣшный, торопливый.
2) Склонный. Чоловік квапливий тілько до злого, лихого. (Правда 1868, 508).
Костогриз, -за, м. Птица. Frangilla coccathraustis.
Плюгавець, -вця, м. Гадкій, дрянной, презрѣнный человѣкъ. Пакосник ти паскудний! плюгавець!
Понависати, -са́ю, -єш, гл.
1) Нависнуть (во множествѣ). Сіно дощовою водою понесло, так воно на плотах понависало.
2) Быть завѣшену, закрыть чѣмъ либо нависшимъ. Та вже тая доріженька терном заросла, терном заросла, пилом припала, червоною та калиною понависала. Cм. позависати.
Пороховий, -а, -е. Пороховой.
Прошаткувати, -ку́ю, -єш, гл. Проработать, шинкуя капусту.
Финкати, -каю, -єш, гл. = пстинькати.
