Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

віра

Віра, -ри, ж. 1) Вѣра; довѣріе. А в козака стільки віри, як на синім морі піни. Н. п. діймати, няти, поняти віри. Вѣрить, повѣрить. З брехні не мруть, та вже віри більше не ймуть. Ном. № 6805. Не хоче дядько йти, та ще й віри не йме, що в мене єсть дерево на хату. Рудч. Ск. І. 92. Брат і віри поняв, а того не знав, сердега, що жіноче плем'я лукаве. Рудч. Ск. І. 132. 2) Вѣра, религія. Хто за віру умірає, той собі царство заробляє. Ном. № 1. анахтемська, пся, чортова віра. (Брань). 3) Народъ. Прийде віра християнськая во небесний рай. Гол. ІІІ. 271. Ум. віронька.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 239.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІРА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІРА"
Дої́ти, -дою, -їш, гл. Доить. Дівка пішла корови доїти. Рудч. Тоді іде Петрусичок, як доють овечки. Чуб. Дій ті корови, що од батька нагнала. Мет. 49.
Кроватонька, -ки и кро́ваточка, -ки, ж. Ум. отъ кровать.
Мазя́р, -ра́, м. Продавець дегтя. Вх. Лем. 433.
Полонина, -ни, ж. Горная равнина, пастбище на вершинахъ горъ. Шух. І. 184. Ой висока полонина з вітром говорила. Шух. І. 200. Ум. полонинка. Шух. І. 198. полони́ночка. ЕЗ. V. 229.
Пороспорювати, -рюю, -єш, гл. Распороть (во множествѣ).
Пузанчик, -ка, м. Ум. отъ пузан.
Роспростати, -ся. Cм. роспростувати, -ся.
Смолі, -лів, м. мн. Сопли. Угор.
Цік! меж. Крикъ, которымъ понуждаютъ овецъ идти. Вх. Лем. 480.
Чаїний, -а, -е. Принадлежащій пигалицѣ. Видрав яєць.... двадцятеро качиних, одно чаїне. Чуб. II. 36.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВІРА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.