Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

уймати

Уймати, -маю, -єш, сов. в. уйми́ти, -млю, -меш и уняти, уйму, -меш, гл. Врать, взять, отнимать, отнять. Був їден богач і тілько вже богацтва мав, аж не мав де подіти. І вже йшов до Господа Бога, аби їму пан Біг троха уймив того богацтва. Гн. ІІ. 132.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 326.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "УЙМАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "УЙМАТИ"
Вільно и вольно, нар. 1) Свободно, вольно. І все, що лазить по долівці, і все, що вгору вільно лине. К. Псал. 327. 2) Можно. Дома я, каже, дома! Усе мені вільно. МВ. (О. 1862. ІІІ. 39). Що вільно панові, то не вільно Іванові. Ном. № 1005. Вільно собаці і на владику брехати. Ном. № 5197. Красти вільно, та б’ють більно. Ном. № 11057. Не вільно. Нельзя.
Гадиночка, -ки, ж. Ум. отъ гадина.
Дойни́к, -ку́, м. = дойняк. Гол.
Зухвальство, -ва, с. Дерзость, наглость. Стор. МПр. 82.
Од'ї.. Cм. отъ від'їдати до від'їхати.
Покидько, -ка, м. Заброшенное существо мужескаго рода. Ні батька, ні матері, — покидько. Козел. у. Слов. Д. Эварн.
Понапувати, -ва́ю, -єш, гл. Напоить (многихъ). А своїх діток та й погодувала б, ранньою росою понапувала б. Чуб. III. 267.
Спотикачі нар. Спотыкаясь.
Хуторни́й, а́, е́. = Хутірський. Муза хуторна незнана. К. XII. 111.
Щедровий, -а, -е. Относящійся къ щедрому вечору. Пшеничні хліби — то господару: щедрове пиво — то господинці, а солодок медок — Богу на славу. Чуб. III. 336.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова УЙМАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.