Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

уймати

Уймати, -маю, -єш, сов. в. уйми́ти, -млю, -меш и уняти, уйму, -меш, гл. Врать, взять, отнимать, отнять. Був їден богач і тілько вже богацтва мав, аж не мав де подіти. І вже йшов до Господа Бога, аби їму пан Біг троха уймив того богацтва. Гн. ІІ. 132.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 326.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "УЙМАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "УЙМАТИ"
Болячечка, -ки, ж. Ум. отъ болячка.
Бризнутися, -нуся, -нешся, гл. Одн. в отъ бризкатися. 1) Брызнуть. 2) Броситься, упасть. Так і бризнулася Ївга губернаторові в ноги. Кв.
Го́рбик, -ка, м. Ум. отъ горб.
Єва́нгельський, -а, -е. Евангельскій. Стор. ІІ. 153.
Закида́тися, -даюся, -єшся, сов. в. закинутися, -нуся, -нешся, гл. 1) Забрасываться, заброситься. Закидається невід у воду. 2) Забрасываться, заброситься такъ, что потомъ не найдешь, затеряться. Десь закинулася шапка, — ніяк не знайду. 8) сов. в. закида́тися, -даюся, -єшся. Заброситься, забросаться. Все викидають та й викидають сюди, — аж поки закидався ввесь город.
Корсатка, -ки, ж. 1) Раст.? 2) — гірська. Рас. Hieratium aurantiacum. Шух. І. 20.
Окови, око́в, ж. мн. Оковы. Шевч.
Сніговиця, -ці, ж. Мятель.
Стелюга, -ги, ж. 1) Станокъ для навода спицъ въ ободъ. Сумск. у. 2) мн. Козлы для продольной распилки бревенъ на доски и пластины.
Часниковий, -а, -е. Чесночный. Черк. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова УЙМАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.