Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

вільце

Вільце, -ця, с. = вильце. Чуб. ІІІ. 196. МУЕ. ІІІ. 96, 100, 102. Нехай дівочки не прядуть, нехай Марусі вільце в'ють з хрещатого барвінку, з запашного васильку, з червоної калини для молодої княгині. Мет. 128. Ум. вілечко.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 238.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІЛЬЦЕ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІЛЬЦЕ"
Викладчастий и викладчатий, -а, -е. Отложной. Викладчатий комір (у сорочці). Левиц. Пов. 181.. Cм. викладаний.
Загалава́нитися, -нюся, -нишся, гл. Зазѣваться. Загалаванився, та й віжки впустив. Гадяч. у. Слов. Д. Эварн.
Мурма́нька, -ки, ж. = мурвань. Вх. Уг. 253.
На́зирцем, на́зирці, нар. = назирком. Пішов він назирцем за Марусею. Кв. І. 22. Я за нею назирці до самих небожевих воріт. Левиц. Пов. 343.
Побрукатися, -каюся, -єшся, гл. Побарахтаться. Не сповивайте, нехай воно хоч трохи побрукається.
Повідскакувати, -куємо, -єте, гл. Отскочить (во множествѣ).
Прокляття, -тя, с. Проклятіе. К. Псал. 88. Байде мені латинське прокляття! К. ПС. 52. Нехай ляже прокляття на йому. Левиц. І. 527.
Татараковий, -а, -е. Относящійся къ татараку. Шейк.
Шапонька, шапочка, -ки, ж. Ум. отъ шапка.
Шаріти, -рію, -єш, гл. Краснѣть, рдѣть.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВІЛЬЦЕ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.