Дармої́дня, -ні, ж. Дармоѣдство, тунеядство.
Дотика́тися Ii, -ка́юся, -єшся, сов. в. дотка́тися, -тчу́ся, -че́шся, гл. Дотикаться, доткаться.
Дубле́ний, -а, -е. 1) Вымоченный въ дубилі. О кожѣ: выдѣланный. 2) Одеревенѣлый, окоченѣлый. Один тільки мови між їми не вів, нікуди й не гляне, зовсім мов дублений. Не ворог, хто уже дублений, не супостат, чий труп нікчемний на полі без душі лежить.
Обкопуватися, -пуюся, -єшся, сов. в. обкопатися, -паюся, -єшся, гл. Окапываться, окопаться.
Повиймати, -ма́ю, -єш, гл. Вынуть (во множ.). Уже й шаблі повиймали, щоб рубать. Повиймаю чорний терен з білих ніг. А я ж тю звичай знаю, двері й вікна повиймаю. повиймати очі. Выколоть глаза. Очі повиймав. Дай гочі повиймати, то дам пити.
Позамурзуватися, -зуємося, -єтеся, гл. Замуслиться, запачкаться (о многихъ). Ой як же ви позамурзувалися, діточки!
Простирало, -ла, с. Простыня. То дайте ж нам, дайте, щосьте нам обіцяли: три подушок імхових і тоє простирало, що шовком вишивано. Узяв, закрив сі простиралом вочі, аби ся не дивив.
Простояти, -тою, -їш, гл. 1) Простоять. Довгенько таки простояли наші сіроми коло перевозу. Я ж з твоїм сином не одну нічку простояла. 2) Причинить вредъ или порчу стояніемъ. Мій тобі коничок стайні не простоїть, моя тобі зброя кілочка не вломить.
Спідсісти, -сяду, -деш, гл. — кого. Занять чье мѣсто, замѣнить кого.
Черун, -на, м. = чертіж.
