Витребенькувати, -кую, -єш, гл. Прихотничать, привередничать.
Витхлий, -а, -е. Выдохшійся. Cм. видхлий.
Головкате письмо. Родъ орнамента при украшеніи гуцульскихъ издѣлій.
Голод, -ду, м.
1) Голодъ. Вчи лінивого не молотом, а голодом. Був собі такий бідний вовк, що трохи не здох з голоду. Опухну з голоду. Нічого нам їсти — голодом сидіти. Ми мусіли бідувати голодом терпіти.
2) Раст. Rumex Acetosa L.
Зажалкува́ти, -ку́ю, -єш, гл. = зажаліти.
Коваль, -ля, м. 1) Кузнецъ. У кузні коваль, забувши про залізо в горні, балакав з хуторянами про чорну раду. Коваль коня кує, а жаба і собі ногу дає. 2) холо́дний коваль. Слесарь. Жінка старого холодного коваля. 3) Названіе отца новорожденнаго (на крестинахъ). 4) Названіе плохого въ ходу вола. 5) Насѣк.: щелкунъ, Elater. 6) = коваляк. 7) Насѣк.: тараканъ. 8) Кусокъ сала, даваемый лучшему гонщику берлинъ и плотовъ. Він добре жене — коваля дістане. Ум. ковалик, ковальчик. ковалики в паністарій кують. Страшно.
Познищувати, -щую, -єш, гл. Уничтожать (во множествѣ).
Пригніт, -ту, м. Притѣсненіе. Нас так тяжко тіснять і пригнічують необачні... Ми і в тісноті і в пригніті...
Соловіти, -вію, -єш, гл. О глазахъ: соловѣть, тускнѣть.
Фрембія, -бії, ж. Завязка, шнурокъ у фартука.
