Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

хвилювати

Хвилювати, -люю, -єш, гл. 1) Волноваться, бѣжать волнами. Хвилює річка. Трави у степу хвилюють на просторі. К. Псал. 211. 2) О слезахъ: дрожать на глазахъ. Він подививсь мені в вічі і подививсь на дочку. А в дочки сльози хвилюють. МВ. ІІ. 117.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 391.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ХВИЛЮВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ХВИЛЮВАТИ"
Випихати, -хаю, -єш, сов. в. випхати, -хаю, -єш и випхнути, -ну, -неш, гл. Выталкивать, вытолкнуть, вытѣснять, вытѣснить. Випихали з хати матір. Левиц. І. 411. Вона тебе випихає (заміж за удівця) на троє дітей, аби не за мене. Г. Барв. 233. Випхнули батька з хати. Левиц. І.
Гаснути Ii, -ну, -неш, гл. однокр. в. отъ гасати.
Кисло нар. Кисло. Хоч кисло, хоч прісно — усе умісто. Посл.
Ма́та, -ти, ж. Родъ толстой рогожи изъ соломы.
Немилий, -а, -е. 1) = нелюбий. Світ мені став немилий. Усе немиле, як здоров'я нема. 2) = нелюб. Лучче ж умерти, ніж з немилим жити. Мет. 71.
Нерозум, -му, м. Неразуміе, глупость. Желех.
Отрухнути, -ну, -неш, гл. Потерять присутствіе духа? лишиться силъ? Убігла вдруге бліда така і як риба в'яла, що аж я її сама стала розважати: чого ти така? Мов отрухла. Г. Барв. 127.
Пустошити, -шу, -шиш, гл. Опустошать. Щоб гаїв, садів не пустошили.
Таргання, -ня, с. Дерганіе, тасканіе. Шейк.
Цюпасом нар. По этапу. Бердич. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ХВИЛЮВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.