Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

шнур

Шнур, -ра, м. 1) Веревка. Чуб. II. 234. Аж молодичка сорочки розвішує на шнурі. Рудч. Ск. II. 164. 2) Отвѣсъ (плотницкій инструментъ). Чуб. III. 176. 3) Рядъ. Сидить шнур голубців. 4) Мѣра длины: 21 сажень. Чуб. VI. 406. 5) Пуповина. Вх. Лем. 485. 6) мн. шнури. У ткачей: снарядъ, при помощи котораго основа соединяется съ навоемъ. Части: вало́к, шнурки, ключечки, шнурок, ляшток. МУЕ. III. 21. Ум. шнуро́к.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 507.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ШНУР"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ШНУР"
Безсоромітний, -а, -е. Безстыдный, безстыжій.
Веризуб, -ба, м. Рыба: веризубъ, Lenciscus Friesii. Браун. 28.
Відьмувати, -му́ю, -єш, гл. Заниматься колдовствомъ, колдовать, быть вѣдьмой. Наш брат не литвин, відьмувать не вміє. Рудч. Ск. II. 172.
Лю́ляння, -ня, с. Баюканье.
Окривання, -ня, с. Покрываніе.
Померти, мру́, мреш, гл. Умереть, помереть. Як помру, а ти будеш жива, прийди, подивися, де моя могила. Чуб. V. 147.
Причепити, -плю, -пиш, гл. Прицѣпить; надѣть, повѣсить. До шиї білий камінь причепіте. Макс.
Спітніти, -ні́ю, -єш, гл. 1) Вспотѣть. покрыться потомъ. Як укрився кожухом на лежанці, то так спітнів. 2) Запотѣть. Накрили борщ тарілкою, а вона й спітніла. Новомоск. у.
Шитки, -ток, м. Шитье, узоры. Г. Барв. 216, 215. Там рукава як під корою, такі густі шитки в дівочих сороччаних рукавах. Ном. № 11135.
Шкляр, -ра, гл. = скляр. А, шкляр! Ну, сідай, — у мене є шибки побиті. Грин. II. 283.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ШНУР.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.