Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

шнурівка

Шнурівка, -ки, ж. 1) Сортъ табаку съ крупными листьями. Сумск. у. 2) = шнуровиці. Чому руса коса не зачесана, чому шнурівка не зашнурована. Чуб. III. 149. Взяла спідницю і шнурівку. Котл. Ен. І. 7.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 507.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ШНУРІВКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ШНУРІВКА"
Веретяний, -а, -е. Дерюжный; подобный дерюгѣ. У своїй веретяній свитині. Г. Барв. 22.
Висип, -пу, м. Насыпь. Турок наробив такі високі висипи, от як би хата. Брацл. у.
Дога́ятися, -га́юся, -єшся, гл. Замедлить до извѣстнаго времени. Догаявся, що вже й ніч. Харьк. г.
Дя́динка, дя́диночка, -ки, ж. Ум. отъ дядина.  
За́лопом нар. Быстро, стремительно. Новомоск. у. ( Залюбовск.).
Засіва́льник, -ка, м. Поздравляющій съ новымъ годомъ и посыпающій при этомъ въ комнатѣ хлѣбными зернами. Прилуц. у.
Накпи́ти, -кплю, -пи́ш, гл. Насмѣяться, вдоволь поиздѣваться. І колько ся з нього накпили. Федьк. Не на теє мене мати родила, щоб Маруся з козака накпила. Грин. III. 239.
Осоруга, -ги, ж. Что либо надоѣвшее, опостылѣвшее.
Перетлівати, -ва́ю, -єш, сов. в. перетліти, -лію, -єш, гл. Перетлѣвать, перетлѣть, истлѣть.
Флюта, -ти, ж. Мокрый снѣгъ. Вх. Зн. 75.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ШНУРІВКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.