Австрия́ка, -ки, м. Австріецъ. Ото австрияка живе. — Де ж він тут узявся? — Зайшов відкілясь.
Відчаяка, -ки, об. Отчаянный, отчаянная. Був такий одчаяка, що без кінця.
Ґерґе́тня, -ні, ж. 1) = Ґеґання. 2) = Джерґіт 2. Жидівська ґерґетня.
Дніпро́ви́й, дніпря́нський, -а, -е. Днѣпровскій. Ой ріки ви, каже, ріки низовиї, помошниці Дніпровиї. Дніпрянські пороги.
Моргу́лець, -льця, м. Въ загадкѣ: глазъ. Стоїть хапун (рот), над хапуном — сопун (ніс), над сопуном моргульці, над моргульцями — поляна, над поляною ліс.
Подозвелити, -лю, -лиш, гл. Дозволить, позволить. Посилав спитати короля: чи подозволить він йому поторгувати у його королівстві.
Потелепати, -паю, -єш, гл. Потрясти. Як потелепав і всьо завалив. Сливку потрис, потелепав, та й не впала не їдна.
Пригара, -ри, ж.
1) Пригорѣлыя части кушанья.
2) Сивушное масло, гарь (о водкѣ). Одгонить пригарами горілка.
Статарити, -рю, -риш, гл. Отатарить. Статарена русинка.
Турпан, -на, м.
1) Покрывало новобрачной.
2) При похоронахъ въ Буковинѣ замужнимъ молодымъ женщинамъ кладуть на голову «бѣлый ручникъ, но подъ бороду новымъ турпаном подвязаный».